Cпівробітник ЛКП «Львівелектротранс» у ході підготовки до Великодня замалював вірш Героя Небесної сотні Богдана Сольчаника, нанесений на стіну старого трамвайного депо зі сторони вул. Героїв Майдану. Коли це з’ясувалося, комунальники пообіцяли відновити проект, хоча свого співробітника, який через власне невігластво мимовільно виявився вандалом, не каратимуть.
Йдеться про замальований працівником «Львівелектротрансу» вірш Богдана Сольчаника на стіні трамвайного депо з боку вул. Героїв Майдану, про який на Facebook повідомила його сестра Віра Гой.
«Де межа невігластва і глупоти? Нема межі. На вулиці Героїв Майдану знову зафарбували вірш Богдана Сольчаника. І ні, не вандали. Великдень на носі і працівники ЛКП "Львівелектротранс" взялися до прибирання прилеглих територій. Текст зафарбували, портрет, на диво, залишили», – написала, зокрема, 13 квітня Віра Гой.
В ЛКП «Львівелектротранс» ZAXID.NET пояcнили, що працівник підприємства, який замалював вірш, отримав вказівку поприбирати і помалювати до свят ті місця, де фарба потріскала.
«Наш працівник пан Микола отримав вказівку від керівництва. Ніхто не уточняв, що саме варто зробити з віршем, просто сказали оновити фарбу, яка потріскалась. Пан Микола діяв на власний розсуд, тому так вийшло. Портрет він не замалював, бо, на його думку, фарба на ньому виглядала краще», - пояснив ZAXID.NET прес-секретар ЛКП «Львівелектротранс» Іван Бондар.
За його словами, комунальники вже відновлюють вірш.
«Щоб усунути це непорозуміння, наше керівництво, звісно, дало вказівку пану Миколі заново намалювати вірш. Якраз зараз він цим займається і, думаю, до вечора впорається, - додав Іван Бондар. – Ми шануємо наших героїв і нічого не маємо проти того, щоб їхні слова і портрети були на наших будівлях. Але на майбутнє, щоб не виникало подібних ситуацій, ми просимо авторів таких написів самим слідкувати за якістю фарби і оновлювати її».
Автором цього стінопису є львівський активіст Андрій Мочурад.
На стінописі був зображений вірш «Де моя революція?» Богдана Сольчаника, написаний 5 червня 2008 року.
Де моя революція?
Де корона на площі страчена?
Де моя Революція,
В кабінетах придумана, на вулицях справджена?
Де моя Революція-Реформація,
Кров’ю шляхти по косах стікаюча?
Де моя Революція-Реконкіста,
У колонах вигнанців кружляюча?
Де моя Революція у Сімнадцятому,
Що вбивати мільйонами навчена?
Де моя Революція?
Де завалена барикадами вулиця?
Де в грязюку пощада втоплена?
Де моя Революція,
над тираном поваленим фото зроблено?
Де мої за плечима тисячі?
Де наш «світ старий» поруйновано?
Де моя Революція,
хоч одного та вигнала з Дому?
Де моя молодая нація,
В крові купана,
Насильством няньчена?
Там де й вся бутафорія Помаранчева –
За гульбан на Майдані заплачена.
Богдан Сольчаник – український історик та громадський діяч, викладач Кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові. Загинув від кулі снайпера на Майдані 20 лютого 2014 року. Герой України.