Кріпацтво на наших теренах офіційно скасували в 1848 році. І хоча галицький люд поставив з цієї нагоди тисячі пам’ятних хрестів та капличок, витискати із себе раба йому доводиться до цих пір. Здавалось би, вже і Незалежність, і Помаранчева революція, і революція Гідності мала б зробити нас остаточно вільними, але ж ні – і голосують люди (небагато, але результативно) за панів ще, і депутати відробляють панщину українським і регіональним баронам на політичній ниві. Міняються партії і президенти біля керма , а пани – практично ті самі.
Але все так не буде. Час йде вперед і вільних людей все більше. Просто кожному, політик він чи ні, в моменти прийняття рішень, треба думати про гідність та відповідальність. Актуальний лайфхак.
А панщину треба остаточно скасувати.