У нас сьогодні: трамвай на Сихів, а ми переглянемо проекти громадського бюджету, які реалізовуватимуться в наступнім році. Отож:
Загальна сума на громадські проекти - приблизно 16 мільйонів, з них 6,4 - на великі проекти (безпосередньо з бюджету міста) і малі (розпорядником будуть РДА). З великих проектів проходять два парки в Шевченківському районі – «Замарстинівський» та «700-річчя Львова», а також огорожа території восьмої школи, чомусь приурочена її 200-річчю. Ті, хто знають це місце і цю школу, зрозуміють необхідність цього заходу, хоча сама постановка питання огорожі до ювілею дещо дисонує. Тим не менше, школа відома, очевидно, що за це голосували не лише батьки і адміністрація, а й випускники. У них 848 голосів.
Безперечним лідером є парк «Замарстинівський» (1 381 голос), автори цього проекту почали агітацію ще влітку, як тільки стало відомо про старт громадського бюджету. Ідея відновлення парку «700-річчя» Львова до останнього дня коливалася між четвертим і п’ятим місцем, аж поки ініціатори проекту не вийшли під кінець дня на вулиці і не почали активніше агітувати, переконуючи людей, що BankID – це не так страшно. Загальна сума трьох великих проектів - 6,2 млн. Парк і сквер коштуватимуть більше - два і пів мільйона кожен.
На малі проекти витратять 9,6 млн, їх розподіляють по районах. Районів у нас шість, розподіл відбуватиметься за кількістю мешканців. Виходить так, що у кожному буде 8-10 проектів.
Проекти на районах
Найактивніший за кількістю проектів і за результатамиголосуванням - Шевченківський район. Отож, окрім двох «великих» парків, тут буде ще один «маленький» сквер, місце для вигулу і дресирування собак та всілякі спортивні майданчики - традиційні, банальні в стилі «Україна за здоровий спосіб життя». У цей же район попав проект закупівлі моніторів для дитячої реанімації міської лікарні, який мав би бути загальноміським, але по вартості є «малим», а лікарня знаходиться на території району. Як розподільники коштів вирішуватимуть це питання, поки що невідомо.
Найбільш різноманітним виявився «центровий» Галицький район. Тут є і дворики, і молодіжний простір, і майданчик для петанку, і зона для дітей з особливими потребами. Переважно доволі сучасні рішення. Від нього не відстає Личаківський - присутня інклюзивність в освіті і дозвіллі, традиційні майданчики, і може навіть щось перепаде бібліотеці.
Франківський район у нас маленький, але окрім майданчиків матиме ще й комунальні ремонти, у одному проекті проглядається завидна мобілізація мешканців мало не одного будинку. На Сихові перемогли майданчики і шкільна інтернет-бібліотека та ще буде місце для вигулу собак.
Залізничний район (там, де Левандівка) виявився найбільш пасивним в голосуванні, і найбільш традиційним в темах - майданчики, майданчики, майданчики, за які голосують школи, школи, садочки. Не зважаючи на велику кількість профтехучилищ в цьому районі, у громадському бюджеті вони не присутні. Якимось чудом у список районів пролізла студія звукозапису в центрі "Супутник", набравши 98 голосів.
Як голосували
За проекти проголосувало майже 28 тис. мешканців, з них третина – в ЦНАПах. Це багато чи мало? Напевно, мало (деякі проекти пройшли з менш, як сотнею голосів). Люди боялися банкID, не всі його мали, а дійти до ЦНАПу не в кожного вийшло та й не кожному хотілося. До слова, організація голосування в ЦНАПах була на висоті. Тому маємо мало голосів, але можна бути впевненими, що без технічної накрутки. А перемогли найбільш наполегливі. Хто ж вони?
Наполегливість була двох типів – адміністративна і громадська. Традиційні «бюджетники», яких легко мобілізувати на майдан чи антимайдан, протест чи антипротест, корупцію чи боротьбу з нею, гендер чи антигендер, не мають проблем з тим, щоб забезпечити людину з ноутбуком в вестибюлі закладу чи організувати колективний похід в ЦНАП. Важче було тим, хто працює, але не володіє адмінресурсом. Тим більше тішить перемога ініціаторів відновлення двох парків, які займалися проектом у вільний час і проводили пряму агітацію. Це означає, що громадська активність все-таки має шанси перемогти адміністративну, безвідносно до того, що майданчики і паркани в школах потрібні так само, як і громадські парки.
Непрохідні великі і прохідні малі
До списку переможців не увійшли вузькопрофільні «високоінтелектуальні» проекти, що свідчить як про те, що «нішовість» важко забезпечити інструментами прямої участі, так і про пасивність ініціаторів і відсутність у них агітаційних стратегій. Онлайн-агітація і подача відомих в соцмережах активістів тут не спрацювала. Тут варто зазначити проект «Креативний простір-співробітня для львів’ян на Валовій, 2», який набрав всього 78 голосів, а раніше претендував на окрему лінійку в бюджеті міста. Щось тут пішло не так, і якщо “MakerSpace” або «Сквер Гідності» не пройшли, бо чотири сотні голосів виявилося просто замало, то «Співробітня» виявилася для львів’ян геть нецікавою. Так чи інакше, для перемоги в проекті треба було мати або реальну онлайн-довіру, або стратегію прямої агітації, або можливість привести людей в ЦНАП.
Якщо ж ще раз глянути на малі проекти, то «непрохідність» великих ідей компенсується малими, адже для людей важливо мати щось у себе «на районі». Так, наприклад, не пройшов великий проект про облаштування місць для вигулу собак, зате пройшли два маленькі конкретні майданчики для песиків. Не пройшли «хаби», але люди голосували за «прохідні» доступні місця та громадські простори, як от соціальний зал «Манівці» на Погулянці, сквер з інклюзивними ігровими елементами, доступ для людей з інвалідністю в музей, громадський простір в бібліотеці чи студію звукозапису. А оскільки підготовка тривала, коли було тепло, то ніхто не подав ідеї про ковзанки, лижні траси, прибирання снігу чи облаштування ринв. Хоч зараз чогось такого дуже хочеться.
Тепер залишилося узгодити список проектів на трьох профільних комісіях, затвердити на сесії міськради і слідкувати за виконанням. Сподіваємось, що це рішення відбудеться без скандалів і несподіванок.