Участь у битві беруть мешканці, прокуратура, чиновники, Правий сектор. Усі ці люди можуть навіть не підозрювати, що відстоюють не тільки права громади, але і приватні інтереси.
Розібратись у епопеї Снопківського парку мене спонукав сюжет телеканалу ZIK. У цьому сюжеті я почув таку фразу: «Приїхали почистити парк, а вирубали кілька десятків дерев». Минув час, і я натрапив в Інтернеті на заяву прокуратури, яка стосувалася цього випадку. У заяві було сказано, що працівники ДП «Парк Високий замок» незаконно вирубали 148 дерев на ділянці 167 на 20 метрів.
Мені здалося дивним, що журналісти побачили кілька десятків зрізаних дерев, а прокуратура – аж 148. Хтось, або журналісти, або прокуратура, мали щось наплутати. А тут ще до справи підключився Правий сектор, який прийшов під Міську раду з бензопилами.
До того ж у березні відбулася прес-конференція захисників парку, під час якої громадянка Галина Янко заявляла про наїзди та погрози, постріли, спалений автомобіль одного з активістів.
Справа набувала резонансу, тож і я вирішив підключитись до її розслідування.
Спочатку документи
Перед початком розслідування я завжди збираю документи, які стосуються справи, та ретельно вивчаю їх. Отже, я склав журналістські запити і розіслав їх у відповідні структурні підрозділи ЛМР та екологічну інспекцію Львівської області.
Від екоінспекції відповідь так і не надійшла. Спочатку в управлінні екологічної інспекції сказали, що мого запиту не отримували. Я повідомив, що готовий надати документи, які засвідчать, що лист я надсилав. Це подіяло. Мені сказали, що запит був і навіть відповідь мені була відправлена, щоправда не змогли представити документів, які б підтвердили факт надсилання. Я попросив надіслати мені відповідь повторно, але досі нічого не отримав.
Від міської ради ж доволі швидко отримав чималий пакет документів. Відповідно до них, у Снопківському парку справді планували зрізати аварійні дерева. Було й ще кілька цікавих документів. Зокрема копія листа за підписом Заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури пана В. Шевчука та директора департаменту А. Павліва. Другого квітня чиновники звертались до прокурора Львівської області Володимира Гураля. У листи зазначено: «Звертаємо вашу увагу на те, що впродовж останнього року з боку громадянки Янко Г.П. здійснюються із залученням правоохоронних органів спроби відвернути увагу від протиправного заволодіння і користування майном громади м. Львова. Так, власниками будинку №33в по вул. Кримській, де проживає дана громадянка, самовільно захоплена та огороджена земельна ділянка, яка входить в межі пам’ятки природи місцевого значення – парку Снопківський…»
У листі також зазначено, що департамент ще торік неодноразово звертався до прокуратури з цього приводу.
Мені також надали витяг з плану парку, де чітко видно – захоплення таки було.
Хочу нагадати читачам, що громадянка Галина Янко, власне, і є активісткою, яка розпочала боротьбу за збереження дерев у Снопківському парку.
Отримавши цю інформацію, я вирішив її перевірити і скерував запит у прокуратуру Галицького району. Серед іншого я просив повідомити мені:
- Чи наявні самозахоплення на території пам’ятки природи парк Снопківський, і якщо так, то які заходи вжито з боку прокуратури для усунення самозахоплень територій парку?
- Чи будинок та подвір’я, в якому проживає гр. Г.Янко, розташований у межах природно-заповідного фонду парк Снопківський? Якщо так, то які заходи прокурорського реагування вжито?
- Кількість подань про усунення самозахоплень?
Відповідь надійшла досить швидко. Мені не надали результатів експертизи. На підставі цієї експертизи були нараховані збитки розміром 56428 грн, які, як вважає прокуратура, завдали парку працівниками ДП «Парк Високий замок». Прокуратура вважала ці матеріали таємницею слідства. Однак вдалося дізнатись, що експертизу проводили з 10.04.2014 по 11.04.2014.
Щодо моїх питань про самозахоплення території парку прокурор С. Янчишин повідомив: «Не може бути Вам надана інформація щодо наявних самозахоплень на території парку Снопківський та вжитих прокуратурою району заходів прокурорського реагування з даного приводу, оскільки вказана інформація може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних з Єдиної системи статистики і аналізу органів прокуратури України або потребує створення в інший спосіб із використанням відомостей з інших джерел. Підстав для проведення будь-яких узагальнень або аналітичної обробки даних прокуратурою району на даний час не вбачається».
Як все складно. Аналіз, переаналіз. Поясніть мені хтось, темному, яку аналітичну роботу треба провести, щоб подивитись по своїй базі, чи звертались у прокуратуру з вимогою усунути самозахоплення, чи ні?
Нещодавно я скеровував до прокуратури міста Львова запит щодо наявності звернень громадян з приводу побиття в одному з ресторанів нашого міста, і дуже швидко, без будь-яких проблем отримав відповідь, що таких звернень не було. Отже, можуть, коли хочуть.
Стосовно Снопківського парку прокуратура Галицького району відразу відкрила кримінальну справу. Навіть на день раніше, ніж з’явилась експертиза. Отже, з приводу звернення щодо самозахоплення теж мала бути відкрита справа. Так мало б бути по закону. А якщо її не відкривають, потрібна аналітична робота, щоб пояснити, чому цього не було зроблено.
Виникла дивна ситуація, коли нібито винні у вчиненні злочину готові надати мені необхідну інформацію, а ті, хто злочин викрив, цю інформацію приховують. Навіщо? Зловив злочинця, доказав, що він злочинець, відрапортував, отримав всі лаври. Чого інформацію приховувати? Не повірю, що зі скромності.
Детектив
Далі історія остаточно стала нагадувати детектив. Мені подзвонили з галицького райвідділу та попросили з’явитись для надання показів. Слідчий Іван Вашчищин повідомив, що мене підозрюють у веденні незаконної відеозйомки. Я не дуже розумів, терміну незаконна відеозйомка і відправився у райвідділ. На місці з’ясувалося, що слідчий розслідує справу за заявою громадянки Янко. Галина Янко стверджувала, що невідомі погрожували їй 11 травня. Слідчому Галицького райвідділу ця громадянка повідомила, що я видався їй схожим на людину, яка їй погрожувала. Вона нібито побачила моє фото у блогах на ZAXID.NET і зрозуміла, що це можу бути я.
Про те, що я цікавлюсь ситуацією у парку і намагаюсь з’ясувати, чи захоплювала пані Галина землі парку, знали тільки у прокуратурі. Прокурор отримує мій запит, і відразу після цього Галина Янко знаходить моє фото та вирішує, що я погрожував їй. Цікавий збіг.
Нагадаю, що під час прес-конференції 21 березня 2013 року пані Галина Янко вже стверджувала, що їй погрожували чиновники міської ради, які також вели, на її думку, незаконну відеозйомку та збір інформації про неї. Тепер вона вважає, що їй погрожувала людина схожа на мене, яка, також вела відеозйомку. Цікаво, чи знайдеться у Львові людина, якій чиновники та журналісти погрожують частіше, ніж пані Галині?
Користуючись тим, що знаходжуся у райвідділі, я спробував побачитись з слідчим Богданом Огоновським, який розслідує незаконну вирізку дерев у парку. Я подзвонив до пана Богдана:
- Добрий день, це журналіст Влад Якушев. Хотів би взяти у вас коментар стосовно незаконної вирубки дерев у парку. Ви її розслідуєте.
- Мене немає на місці.
- Я у райвідділі, можу вас почекати.
- Я знаю, – відповів Богдан Огоновський.
Ще один збіг? Слідчий знав, що я буду у райвідділі!
Давати коментар пан Огоновський відмовився, і я вирішив подзвонити до Галини Янко, щоб нарешті познайомитись.
Я набрав її номер, та повідомив, що був у міліції.
- Виявляється я вам погрожував? - Поцікавився я.
- Справа відкрита про факту.
- Але слідчий сказав мені, що ви йому подзвонили…
- Я сказала що дуже схоже.
Надалі пані Галина відмовилась зі мною говорити, сказавши, що вона зайнята на роботі. Більше трубки з мого номеру вона не брала.
Щось не клеїться
Оскільки документи мені надали лише звинувачені у злочині, проаналізую ситуацію, спираючись на них, та інформацію, яка була у вільному доступі.
Нагадаю, журналісти телеканалу ZIK, які робили сюжет з приводу вирубування дерев, нарахували кілька десятків зрізаних рослин.
28.03 2014 року з’явилася польово-перелікова відомість дерев, зрізаних на території парку, яку склав держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області пан Р. Братуш. Відповідно до цієї відомості, на ділянці було зрізано 83 дерева.
Менше ніж за місяць відбулася перевірка, яка встановила, що зрізано 134 дерева – ледь не вдвічі більше! Проводив цю перевірку той самий інспектор Братуш.
Як провідний спеціаліст міг 28 березня не помітити ще 51 дерево? Або він не компетентний, або упереджений, або дерева у парку продовжують різати. Хто це їх пиляє, якщо прокуратура призупинила будь-які роботи у парку? Та і хто б наважився на таке, коли прямо навпроти цієї ділянки живе сам прокурор Гураль!
Доки не забув. Взагалі мешканці вулиці Кримської підозрюють, що дерева вирізували для того, щоб побудувати тут будинок. Хтось всерйоз вважає, що знайдеться сміливець, який незаконно захопить земельну ділянку та почне будувати багатоповерхівку, що закриє обласному прокурору мальовничий вид на парк?
На прес-конференції, де були присутні прокурор Львівської області Володимир Гураль та прокурор Галицької районної прокуратури Сергій Янчишин, назвали ще іншу кількість дерев – 148. А у відповіді, яку я отримав з прокуратури Галицького району, фігурує цифра 134.
То хто, коли і скільки дерев зрізав? Що, всі ці поважні люди не можуть кількість пеньків порахувати?
До речі, про відповідь, яку я отримав, та прес-конференцію. Брифінг відбувався 11 квітня у першій половині дня. Кримінальну справу через вирізку дерев відкрили 10 квітня, а результати експертизи з’явились аж о 16 годині 11 квітня.
На прес-конференції працівники прокуратури вже називали суму збитків. Звідки вони знали, які збитки завдано, якщо на той час результатів експертизи ще не було? Враховуючи постійно зміну кількості зрізаних дерев, можна припустити, що результат експертизи підганяли під певну обумовлену суму.
У цій же експертизі записано діаметри зрізаних дерев. 73 дерева мали діаметр менше 10 сантиметрів. Не дивно, що журналісти їх не помітили.
Експертиза стверджує, що ці дерева зрізали незаконно. Але екоінспектор, слідчі прокуратури, та міліції, проводячи експертизу, чомусь забувають про Закон «Про природно-заповідний фонд України». У статті 38 цього закону називаються «Основні вимоги щодо режиму парків-пам'яток садово-паркового мистецтва» У статті сказано: «На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва… здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників та квітів, трав'яних газонів».
Діаметри менше 10 сантиметрів, які не вписуються в композицію парку, вважаються самосівом. Отже, працівники ЛКП «Зелений Львів» мали право їх видалити.
Тепер трохи математики. 134 – 73 = 61.
Згідно з актом обстеження від 05.10.2012 року, затвердженого наказом департаменту містобудування, зрізати треба було 64 дерева.
Арифметика – справа вперта.
На фото видно, що на цій же галявині товсті дерева стоять неушкоджені. Якщо б стояло завдання звільнити майданчик під будівництво, навіщо їх залишили?
На місці подій
Коли я оглядав місце подій, до мене підійшла жінка, яка мешкає неподалік. Запитала, чи я, бува, не журналіст.
Я відповів ствердно, на що почув:
«Дуже добре, що тут всі ці хащі зрізали. Прекрасно. Ще б сміття з дороги прибрали. І там, он, бачите, доріжка? По ній студенти на стадіон ходять. Там прямо над стежкою сухі дерева висять. Їх теж треба зрізати».
Жінці нічого не було відомо про скандал і про заборону робіт у парку. Якщо ж цей сухостій впаде комусь на голову, прокуратура знову відкриє кримінальне провадження і звинуватить міських комунальників.
Правому сектору
Від самого початку конфлікту Правий сектор активно взявся захищати Снопківський парк. Така позиція викликає лише схвалення. Але, як бачимо з документів, сталося так, що захищали хлопці не парк, а приватні інтереси особи, яка «відкусила» собі шматочок від цього парку. Виходить, Правий сектор ввели в оману. Отож я б порадив активістам попросити у Галини Янків документи, які б спростували інформацію про самозахоплення. Якщо ж таких документів не буде, настане час забирати з-під міської ради шини і нести їх на вулицю Кримську, під ворота справжніх порушників.
Казка
На завершення розповім читачам казку.
Жила собі у лісі хитра лисиця. Лисиця вирила собі нору – більшу, ніж їй дозволяли лісові закони. Але хитрунка була сусідкою ведмедя, якій стежив за підтримкою законності у лісі, тому нічого не боялася. Ведмідь її кришував.
Якось бобри, які доглядають ліс, почали вимагати від лисиці привести свою нору у відповідність до законодавства. Натомість лисиця підбурила звірів наїхати на бобрів за те, що гризуть дерева не там, де треба. Хотіла залякати бобрів, щоб відчепилися.
Лисиці вдавалося всіх ганяти та строїти, але знайшовся, до прикладу, горобець-журналіст, який щебетав про її незаконні дії. Тоді лисиця написала на горобця наклеп у лісову міліцію. Вона не знала, що існує стаття 171 Кримінального кодексу лісу, а саме «Перешкоджання законній діяльності журналістів». І якщо тиск на горобця із залученням лісової міліції, відомства ведмедя або інших осіб не припиниться, горобець також напише заяву у міліцію, посилаючись саме на цю статтю.
Тут і казці кінець. Всі, хто читав, молодці.
P.S. Коли стаття готувалась до публікації мене знову викликали у міліцію, для того, що провести впізнання та допит. Я пробув у Галицькому райвідділі з 13:30 до 19:00.
Відповідно до закону я не маю права розголошувати інформацію, доки ведеться слідство. Скажу лише, що Галина Янко стверджує, ніби людина схожа на мене погрожувала її вбити. Слідство веде слідчий Богдан Огоновський. От таке, цікаве співпадіння.
Я запитав в пана Огоновського, чи він не є саме тим слідчим, який веде розслідування вирубки у парку «Снопківський». Він сказав, що не веде цю справу, але, наскільки мені відомо, іншого слідчого з прізвищем Огоновський у Галицькому райвідділі немає.
6.06.2014 я зареєстрував у Галицькому РВ заяву, щодо переслідування мене за мою професійну діяльність, та перешкоджання мені у моїй професійній діяльності.