Парламент Латвії (Сейм) у четвер, 6 травня, ухвалив декларацію про визнання подій 1915 року в Османській імперії геноцидом вірменського населення. Текст документу опублікований на сайті парламенту.
Як зазначається в прес-релізі латвійського сейму, декларація відображає засудження країною будь-яких злочинів проти людяності та зобов’язання визнавати й ушановувати пам’ять усіх, хто від них постраждав.
У декларації парламентарі засудили «злочини, вбивства й примусові переселення, вчинені Османською імперією проти вірменського народу», та закликали міжнародну спільноту дати оцінку цим історичним подіям.
Депутат Роман Наудіньїш просив перенести голосування на осінь, щоб залучити до дискусії істориків, і закликав парламент Вірменії у відповідь засудити геноцид проти латвійців і окупації країн Балтії Радянським Союзом у 1940 році.
МЗС Туреччини відреагувало на рішення латвійського Сейму, заявивши, що декларація є «нікчемною спробою переписати історію з політичних міркувань», а сам документ – «невдалим і незаконним».
Коротко про геноцид вірмен і проблеми з його визнанням у світі
У квітні 1915-го в Стамбулі почалися масові арешти вірменської інтелігенції. Упродовж кількох наступних років в Османській імперії загинули за різними оцінками від одного до 2,3 млн вірмен.
Геноцид проводився у кілька стадій: роззброєння вірменських солдатів, вибіркова депортація вірмен з прикордонних районів, прийняття закону про висилку, масова депортація та вбивства вірмен.
Основними організаторами геноциду вважаються лідери молодотурків Талаат, Джемаль і Енвер, а також керівник «Особливої організації» Бехаеддін Шакир. Одночасно з геноцидом вірмен в Османській імперії мали місце геноцид ассирійців і геноцид понтійських греків. Велика частина вірменської діаспори виникла з вірмен-утікачів з Османської імперії.
Вірмени вказують, що свідоме винищення турками їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни становить саме геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала це.
Геноцид вірмен є другим за вивченістю актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 р. країн-союзниць (Велика Британія, Франція і Росія) масові вбивства вірмен вперше в історії були визнані злочином проти людяності.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи сотень тисяч і вірмен, і турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду Османської імперії, але не спрямованим знищенням вірменського народу.
Офіційне визнання геноциду вірменів 1915 року є однією з умов вступу Туреччини до Європейського Союзу.
Україна досі офіційно не визнала знищення вірменів актом геноциду. Причина цьому – передусім у політичних, а не історичних суперечках. Головну роль тут зіграли дружні економічні відносини з Туреччиною та етнічно спорідненим із нею Азербайджаном. Крім того, Вірменія не визнала геноцидом Голодомор українців.
У травні 2020 року на сайті Президента України з’явилася петиція, у якій Володимира Зеленського просять підтримати увесь вірменський народ та визнати його геноцид у 1915-1922 роках в Османській імперії, а також встановити 24 квітня днем вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій. Станом на вечір четверга, 6 серпня, петиція набрала 12366 голосів з 25 тис. необхідних.