Верховна Рада в четвер, 17 вересня, 307-309 голосами при необхідному мінімумі 226 голосів прийняла пакет урядових законопроектів про реструктуризацію приватного зовнішнього державного боргу.
«Щойно український парламент продемонстрував коаліційному уряду, причому всі фракції і групи, що ми є надійними партнерами уряду», – прокоментував це рішення спікер парламенту Володимир Гройсман, якого цитує «Інтерфакс-Україна».
Пакет законів про реструктуризацію включає поправки в Податковий і Бюджетний кодекси, а також до закону про цінні папери та фондовий ринок для випуску нових інструментів – державних деривативів. Як зазначала міністр фінансів Наталія Яресько, ці законопроекти вже узгоджені зі спеціальним комітетом кредиторів.
У змінах до Бюджетного кодексу буде врегульовано питання випуску, обслуговування і погашення державних деривативів і визначено пріоритетність реструктуризованих боргів по відношенню до боргів, які не взяли участі в запропонованій борговій операції. Поправки до Податкового кодексу містять особливі правила оподаткування доходів компаній, що є позичальниками по реструктуризованих гарантованих державою кредитах: йдеться про нульове оподаткування формального прибутку, який буде зафіксований в балансах цих підприємств за підсумками реструктуризації.
Після прийняття законів умови реструктуризації повинні схвалити власниками кожної серії єврооблігацій, включених в процес реструктуризації під час проведення окремої юридичної процедури.
Як повідомляв ZAXID.NET, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд з комітетом кредиторів, що представляє держателів цих українських зобов’язань приблизно на $9 млрд. Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення суми, що залишилася, будуть відкладені на чотири роки – з 2015-2023 на 2019-2027. Для цього замість наявних 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою «Фінінпро») і кількох гарантованих державою кредитів («Укравтодору», КБ «Південне» і «Укрмедснаба») із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені дев’ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, що погашаються щорічно в 2019-2027 рр., із ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за наявними паперами будуть капіталізовані в нові єврооблігації.
Окрім цього, держателі єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризовуваному боргу отримають 20-річні державні деривативи. Платежі за ними здійснюватимуться в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% — ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.
Вказані умови за держдеривативами діятимуть тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 раза і сягне $125,4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3,183 трлн грн за курсом поточного прогнозу). Окрім цього, в 2021-2025 рр. виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.
Розпорядження Кабміну про реструктуризацію передбачає, що «оголошення про обмін буде розпочато до 15 вересня, і у будь-якому разі — до 23 вересня», коли настає термін погашення єврооблігацій на $500 млн. Для цього необхідно, щоб Верховна Рада до цього терміну ухвалила пакет з трьох законопроектів, внесених урядом.
Парламентські фракції коаліції, а також депутатська група «Відродження» заявили, що проголосують за реструктуризаційні законопроекти.