Верховна Рада ухвалила у повторному другому читанні і в цілому законопроект №2126а про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Його підтримали 257 народних депутатів.
За допомогою документу у законодавство ввели ряд понять: кібератака, кібербезпека, індикатори кіберзагроз, критично важливі об’єкти інфраструктури тощо. Окрема стаття присвячена тому, що кібербезпека не має означати «утиски в мережі». Наприклад, законопроет не поширюється на дані, що передають в комунікаційних чи технологічних системах, а також соцмережах, блог-платформах, відеохостингах тощо.
Об'єктами кіберзахисту визначено комунікаційні системи, кому б вони не належали, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та/або які використовуються в інтересах органів держвлади, правоохоронців і військовиків, а також об'єкти критичної інфраструктури, комунікаційні системи, які використовуються для електронного урядування, електронної комерції чи документообігу.
У законопроекті є також перелік об'єктів критичної інфраструктури - підприємства в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторі тощо (незалежно від форми власності).
В Україні про кібербезпеку дбає Держспецзв'язку, Нацполіція, СБУ, Міноборони, Генштаб ЗСУ, розвідка і Нацбанк. У законопроекті детально прописані повноваження кожної з цих служб. Зокрема, Держспецзв'язку забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA, СБУ - бореться з кібершпигунством, Міноборони - готується відбити воєнну агресію у кіберпросторі тощо. Діяльність всіх зазначених органів координують президент - через РНБО та Національний координаційний центр кібербезпеки у складі РНБО.
Зі свого боку, уряд створює умови для роботи системи аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури - крім банківської системи, там цим займається Нацбанк.