Сьогодні Верховна Рада України зробила важливий крок до реформування містобудівної галузі – у першому читанні 309 голосами депутати підтримали законопроект №5655 про ДАБІ.
Галузь містобудування є однією з ключових в економіці України. 2019 року у нас побудували понад 11 млн м2 житла, а 2020 – 5,75 млн м2. Спад, можливо, стався через кризу, пов’язану з коронавірусом, однак в наступні роки темпи точно знову зростуть.
Динамічний розвиток галузі тягне за собою і низку проблем:
- відсутність комплексного планування забудови з боку державних органів та органів місцевого самоврядування,
- надмірну забудову територій,
- велику кількість самочинного будівництва,
- перевищення висоти і поверховості об’єктів.
Зрозуміло, що реформа містобудівної галузі назріла давно. І проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» є лише першим етапом реформи. Наступний – внесення змін до Кримінального Кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення персональної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Що якісно нового пропонує цей законопроект і як виглядатиме галузь, якщо його приймуть?
Функції нагляду та контролю чітко розмежують. Нагляд залишиться за Мінрегіоном, а контроль здійснюватиме Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ), виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та уповноважені особи з містобудівного контролю. Важливо, що функції контролю за будівництвом залишаться в громадах.
Новизною є застосування принципу альтернативності вибору, за яким замовник будівництва щодо низки категорій об’єктів зможе сам обирати орган містобудівного контролю.
Перевірку проектної документації на будівництво об’єкта, її відповідність формату, логічність та достовірність буде здійснювати електронна система, тож суб’єктивний людський фактор буде зведений до мінімуму.
Додатково перевірятимуть відповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки; наявність/відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Тобто надалі забудовникам буде значно важче по-своєму «реконструювати» будівлі, які є пам’ятками архітектури.
Передбачені чіткі підстави для відмови у введенні об’єкта в експлуатацію. Наприклад, будинок, в якому не дотримана максимальна висота чи поверховість, не може бути введений в експлуатацію.
Новий закон повинен вирішити і проблему забудови доріг. Тепер розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається, крім підземних будівель та споруд.
Врегульовано також порядок призначення позапланових перевірок за заявою громадян. І рішення про перевірку чи відмову у ній формуватиме е-система, щоб, знову ж таки, звести до мінімуму суб’єктивний людський фактор.
Цікавою новелою законопроекту є запровадження громадського контролю за будівництвом. Для цього при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад з питань містобудівного контролю утворюються групи позаштатних (громадських) інспекторів.
Зрозуміло, що, крім, позитивів, є також низка недопрацювань, які, сподіваюся, будуть усунуті між першим і другим читанням законопроєкту. На мою думку, ризик є, наприклад, у проведенні автоматичної державної реєстрації права власності без державного реєстратора, що може негативно позначитися на захисті прав інших фізичних та юридичних осіб, а також сприяти рейдерству.
Але вже зараз можна сказати, що чітко прописані процедури і широке застосування електронних реєстрів та систем сприятимуть зменшенню корупції у цій галузі, створять кращі умови для розвитку будівництва і підвищать інвестиційну привабливість нашої країни.