Турецька Партія справедливості і розвитку (ПСР), членами якої є президент і прем’єр-міністр, втрачає більшість на виборах до однопалатного парламенту Туреччини. За результатами підрахунку бюлетенів після недільних (7 червня) виборів, за ПСР проголосувало 40,7 відсотків виборців, що забезпечить їй 258 місць у законодавчому органі з 550-ти – повідомив австрійський телеканал ORF.
Таким чином ісламська консервативна партія ПСР вперше з 2002 року втратила абсолютну більшість в парламенті. І це попри те, що її неформальний лідер, чинний президент Реджеп Таїп Ердоґан розраховував на те, що після цих виборів його політична сила здобуде конституційну більшість у парламенті. Вона йому була потрібна для розширення президентських повноважень, які передбачають внесення поправок до конституції. А за результатами виборів партія втратила 70 мандатів.
На другому місці з результатом близько 25 відсотків опинилася опозиційна Народно-республіканська партія (НРП). Це дасть їй можливість здобути 132 депутатські мандати.
На третій позиції – ультраправа Партія націоналістичного руху (ПНР) – 16,5 відсотків, що рівноцінно 81 мандату.
На четверте місце вибилася прокурдська Партія демократії народів (ПДН) – 13 відсотків або 79 мандатів. Це хоч і невеликий результат, але дуже важлива перемога курдської меншини в Туреччині. Адже раніше курди не мали свого представництва у найвищому законодавчому органі країни.
У голосуванні 7 червня взяли участь близько 86 відсотка виборців.
Отже ці вибори стали серйозним ударом для президента Ердоґана, котрий за 12 років при владі перетворився з відносно демократичного політика на авторитарного правителя.
Ердоґан вперше обійняв посаду прем'єр-міністра в 2003 році. Минулоріч він виграв президентські вибори й став главою держави. Якби його політична сила ПСР здобула конституційну більшість у 330 депутатських мандатів, то змогла б призначити референдум щодо зміни статусу президента. Якби ж вона отримала 367 місць, то за чинними законами, могла б простим голосуванням у парламенті ухвалити зміни до конституції, не питаючи думки народу. Таким чином відбулося б переформатування парламентсько-президентської республіки на президентсько-парламентську.
Тепер Партія справедливості і розвитку втратила монополію на владу. Їй доведеться шукати собі партнера для створення урядової коаліції.
Навряд чи в коаліцію увійде Народно-республіканська партія, адже вона є не лише конкурентом ПСР, а ще й головним ідеологічним опонентом. Виключила можливість входження в коаліцію з Партією справедливості і розвитку й курдська НДП. І тут справа не лише в конфлікті між Ердоґаном і курдами. Народно-республіканська партія дуже відчутно підтримала на виборах НДП, не виключено, що в них була попередня домовленість діяти спільно проти урядової ПСР.
Тож єдиним коаліційним партнером для партії Ердоґана залишається ультраправа Партія націоналістичного руху. Тому виникає питання: чи стане корисною для демократичних процесів ця втрата монополії ПСР на владу.
Адже ПНР стоїть на позиціях пантюркизму і праворадикальної ідеології. Вона навіть має у своєму розпорядженні парамілітарну молодіжну організацією «Сірі вовки». ПНР значно кардинальніше, ніж ПСР виступає проти курдського автономізму. Хоча водночас вона завжди була й активним критиком ПСР. Тому й такий альянс є аж ніяк не очевидним. Тож зовсім не виключено, що Партія справедливості і розвитку піде на формування уряду меншості.