Україна забезпечена медикаментами лише на 4 відсотки. І це офіційні дані Міністерства охорони здоров’я. Ліки, які звичайні українці мали б отримувати безкоштовно, вони змушені купувати. Хоча ще у 1996 році у профільному Міністерстві був створений список медикаментів, які у лікарнях мали б надавати безкоштовно.
До прикладу, два місяці тому до лікарні швидкої допомоги потрапила дружина Романа Миленького. У неї був набряк Квінке. Першу медичну допомогу їй надали ще вдома, а далі відвезли у найближчу ургентну лікарню.
«Через півтори години, як дружина попала в лікарню, я прийшов до неї і побачив, що біля неї не стоять ні капельниці, ніхто не підходить. Дружина дала мені список ліків, що треба було купити», ― розповів чоловік постраждалої Роман Миленький.
У списку ― елементарні протиалергійні краплі та фізрозчин для ін’єкцій. Цих засобів в лікарні не було і пацієнтів, не соромлячись, відіслали в аптеку. Адже безкоштовні ліки у медзакладах ― лише на папері. В реальності на них просто немає грошей.
Торік найбільша львівська лікарня отримала лише 9 мільйонів гривень. За кошти традиційно купують те, що найперше необхідно для порятунку пацієнтів.
«Левова частка від цієї суми є забезпечення лікарні наркотичними засобами і киснем ― це те, чого хворий докупити не може», ― зазначила в.о. головного лікаря ЛЛШД Оксана Воробель.
На сайті МОЗ висить цілий список тих ліків, які можна отримати безкоштовно у будь-якому медичному закладі України. Там більше тисячі найменувань, але фактично безкоштовного лікування в українських медичних закладах не існує.
Перша причина: катастрофічна нестача державного фінансування, друга ― корупція. І аби уникнути останнього, в Одесі розробили спеціальний сайт. Це єдиний в Україні сайт, де можна подивитися список безкоштовних медикаментів і навіть дізнатися, в якому лікувальному закладі їх знайти.
«Наші лікувальні заклади надають інформацію в центр медичної статистики, а вже вони повідомляють що є в наявності, а чого немає. Все це робиться для підвищення прозорості державних закупівель та доступу до інформації», ― зазначила голова Одеського обласного департаменту здоров’я Тетяна Крива.
Оксана працює в громадській організації, основний напрямок роботи якої боротьба із ВІЛ-СНІД. До них часто звертаються наркомани та жінки легкої поведінки. І саме для них найважче знайти ліки. А от з появою сайту працювати стало простіше.
«Будь-який пацієнт може зайти на сайт і подивитися, які препарати були закуплені за державні кошти. Про це він може сказати лікарю і він має їх надати. Якщо ж лікар йому відмовить, то на сайті є номер гарячої лінії», ― розповіла представниця організації «Віра.Надія.Любов» Оксана Пчельникова.
Не менша проблема і з безкоштовними ліками для пільгових категорій населення. Лише на половину забезпечені і ті, хто жити не може без певних медикаментів.
«Такі регіони як Запоріжжя, Закарпаття ― там ситуація в цілому 40-45 відсотків і основні групи на 100 відсотків нічим не забезпечені. Це онкологічна група, особливо дитяча, імунопрофілактика та серцево-судинні та туберкульозні», ― аргументує народний депутат України Олександр Біловол.
Про ситуацію з начебто безкоштовними, але таки платними медикаментами знають і у профільному Міністерстві. Там обіцяють, що у 2017 таки здивують населення.
«Зараз в Україні 90% коштів на ліки пацієнти самі оплачують, держава лише 10%. А з тих 90% дуже багато з них є дороговартісними ліками, багато з них коштують більше, ніж у країнах наших сусідів... Так відбувається, бо немає жодного контролю над ліками. Це зовсім вільний ринок і немає ніякого контролю», ― зазначила міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун.
А ще у Міністерстві список безкоштовних ліків планують скоротити у тричі ― аби бути як в Європі.