Переселенка з окупованих територій Тетяна Качура втратила всі свої заощадження – 30 тисяч гривень через телефонного шахрая. Тепер має борг у кілька десятків тисяч гривень і погрози від колекторів. Жінка звертається до правоохоронних органів, бо крім боргу перед банком, має також пеню і великі відсотки. А ще — залякування від колекторів.
У січні минулого року переселенці Тетяні прийшла смс-ка про те, що її карта заблокована. Жінка одразу ж подзвонила за вказаним номером. Чоловік, що підняв слухавку, представився працівником Нацбанку.
«Він назвав все: назвав номер контрольного жетону, назвав адресу у Києві. Навіть пізніше він, правда, мені ще назвав свою адресу в Києві — вулиця Банкова, 7 і сказав, що це служба безпеки Нацбанку. Але на той момент я просто не знала, що такої служби не існує», — пояснює Тетяна Качура.
Жінка назвала тризначний код на звороті карток і провела низку інших операцій, про які просив невідомий. І одразу ж позбулася всіх своїх грошей — а це майже 30 тисяч гривень. Отримала до всього ще й кредит: погасити його вже понад рік не може. Тож має 24 тисячі боргу, а ще — 28 тисяч гривень відсотків.
«Зараз у мене ситуація вкрай плачевна, мені на телефон надходять різні смс-ки від колекторів, різні погрози. Остання смс-ка нібито про те, що відбувся суд і буде опис майна», — бідкається пані Тетяна.
Жінка — переселенка. Ще 2014-го року в Україні запрацював закон, який забороняв нарахування пені та інших штрафних санкцій з кредитів і договорів позики, які були укладені з особами, що проживають на території проведення Антитерористичної операції або які переселилися звідти. Ситуація змінилася наприкінці 2018-го. Тоді президент перейменував АТО в Операцію об'єднаних сил, і заборони у банках перестали діяти. Втім, правозахисники рекомендують шукати правди в суді.
«Переді мною лежить рішення Рубіжанського суду, згідно з цим рішенням суддя врахував, що перелік населених пунктів, де здійснюється Антитерористична операція, не скасований. І відповідно можна і далі застосовувати в таких ситуаціях норми закону, який нібито вже не діє», — розповідає юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Вікторія Петрук.
Справу ж Тетяни півроку розслідували у Львові, але згодом кримінальне провадження «помандрувало» до іншої області. Тепер жінка знає, як виглядає її ймовірний фінансовий кривдник.
«Саме в Запоріжжі було встановлено, гроші знімалися із Запоріжжя. Тому по підслідності справу передали туди», — додає пані Тетяна.
Ми надіслали запит до Запорізької поліції, але відповіді ще не отримали.
Нагадаємо, у банках працівники ніколи не запитують номер картки, термін дії, пін-код чи CVV. Якщо ж ці дані продиктувати зловмисникам, варто негайно дзвонити до банку та заблокувати рахунки.