Пересопницьке Євангеліє – рукописна реліквія, на якій присягають президенти України. Перший український переклад Біблії створили у XVI ст. в однойменному місті на Волині (Рівненська область). Нині там є музей книги і скансен княжого міста.
Пересопниця з ХІ ст. було центром удільного князівства, де правили Рюриковичі. Місто часто ставало причиною міжкнязівських воєн.
«Лише на початку XIII ст., за князя Мстислава Німого, на довгий час запанував спокій в Пересопницькому князівстві. Розумний і хоробрий князь Мстислав, прозваний в народі “муж сили надзвичайної”, дбав про свій град і, повернувшись з страшної січі на річці Калка, заснував у Пересопниці монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Одночасно він укріпив місто новими оборонними ланцюгами із земляних валів, кам’яними мурами і вежами, обвів ще глибшими і ширшими ровами перед ними», – пише історик-архівіст Володимир Рожко.
Після спалення міста татарами Пересопниця в литовсько-руський період належала до князів Чорторийських, до попередніх розмірів вона так і не відновилася, поступово стала селом. 1505 року король Олександр Казимирович надав князю Федору Чорторийському грамоту, за якою він отримав право «на вічні часи володіти Пересопницею і монастирем». Олена Горностай з роду князів Чорторийських надала для монастиря маєтки, склала статут, відкрила школу та шпиталь.
У середині XVI ст. цьому монастирі ченці переклали зі староболгарської Святе Письмо на тодішню письмову староукраїнську мову. Переклад, рукописне оформлення Євангелія завершили у 1561 році. Воно налічувало 482 пергаментних аркушів з мистецьким оздобленням.
Пересопницьке Євангеліє збереглося до наших днів. Воно є у фондах Національної бібліотеки України імені Вернадського. Кожен новообраний президент України присягає на ньому та на Конституції України. А у Пересопниці експонують факсимільне видання.
До 450-ї річниці створення Пересопницького Євангелія у 2011 році у селі збудували музейний комплекс. Культурно-археологічний центр «Пересопниця» складається з кількох об’єктів – музею книги з виставкою артефактів і факсиміле стародруків, археологічного скансену «Княже місто ХІ-ХІІІ ст.». У ньому відтворили фортецю і побут русичів періоду розквіту Пересопниці.
Більше пам’яток – у рубриці «Краєзнавство»