У Львові відбувся тренінг «Застосування антикорупційних та люстраційних інструментів в Україні», організований координаційною радою місцевого Антикорупційного форуму.
Участь у заході взяли: Єгор Соболєв, голова комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, Олександра Дрік, голова Громадського люстраційного комітету, Марія Землянська, журналістка «Слідство.інфо».
Захід мав на меті розповісти громадським активістам та усім зацікавленим львів’янам про те, як можна самостійно перевіряти інформацію та боротися з корупціонерами. ZAXID.NET записав найцікавіші тези та практичні поради спікерів.
Єгор Соболєв про антикорупційне законодавство:
Єгор Соболєв. Фото: "Самопоміч"
«Знищення української клептократії, побудова добропорядної держави, яка є інститутом для розвитку суспільства, вимагає роботи на кількох рівнях. Перший рівень - політичний, другий - це робота суспільних інституцій, ініціатив та рухів, а третій - робота конкретного громадянина.
Ми розробили кілька рішень по боротьбі з корупцією, які зараз є важливими в Україні. Коротко розкажу про рішення, які, на мою думку, є найрезультативнішими.
Зробити прозорою всю власність. Прозорість – це те, що в усіх країнах працює однаково і знижує рівень корупції. Коли я став головою Комітету з протидії корупції, то говорив, що потрібно робити акцент на закони, які дозволяють запровадити якомога більше прозорості. Основним рішенням, яке ми ухвалили у цьому парламенті, вважаю закон, що відкрив реєстри власності.
Зробити прозорими усі витрати коштом платників податків. Був ухвалений закон «Про відкритість використання публічних коштів», де йдеться, що усі платіжки, зроблені державними інституціями, мають публікуватися в інтернеті. Ідея полягає у тому, щоб наблизити громадянина до розуміння, що немає «грошей уряду», це все громадські кошти.
Якщо говорити про виконання цього закону в Україні, то процес вже пішов. До прикладу, Міністерство оборони публікує навіть такі «страшні» платіжки, як про закупівлю житла для військовослужбовців, що є однією з найбільш корупціогенних сфер у Міноборони.
Інфографіка: Антикорупційний форум (Натисніть на фото для збільшення)
Зробити прозорими дії кожного посадовця. Цей напрямок часто називають електронним врядуванням. Ми маємо дійти до ситуації, коли немає ніякого Івана Івановича, до якого треба приходити і просити про послугу. В ідеалі має бути форма, яка заповнюється на сайті, згодом усе, що відбувається з цією формою, чи то заявка на ліцензію, чи на іншу державну послугу, громадянин бачить на сайті держструктури.
Інтернет і електронне врядування дозволяє зробити контакт людини і посадовця прозорим і неминучим, з погляду стандартів. На чому тримається побутова корупція в усіх державних і комунальних установах? Маніпулювання з термінами. Комп’ютер встановлюватиме термін, впродовж якого має відбутися розгляд заяви, якщо цього не сталося - це є порушенням законодавства.
Зменшити кількість чиновників та підвищити їм зарплату. Нинішня адміністративна машина є невиліковною. Я зрозумів, що 13 держслужбовців, які є у моєму комітеті не піддаються жодному «лікуванню», я не можу їх перевчити. Я попросив у фонду «Відродження» грант та створив Раду громадських експертиз. На конкурсній основі ми найняли експертів, які роблять втричі більшу роботу. Зараз ми дійшли до того, що цей громадський апарат повністю «диктує» усі результати роботи комітету. Чиновники знають, що якщо вони пропустять корупціогенний закон, то його ідентифікують громадські експерти.
Цю історію я розповів, щоб показати, що для змін насамперед потрібне бажання керівника, тобто без міністра, прем’єр-міністра чи президента ти не реформуєш державну машину.
Набір наново суддів та прокурорів. Суди та прокуратура - це, можна сказати, руки клептократії. Якщо, наприклад, для запровадження електронного документообігу чи нового апарату у якомусь міністерстві достатньо волі одного міністра, то, щоб реформувати суди потрібна багаторічна спільна робота усіх: парламенту, президента, уряду. Тому зараз можемо ставити це лише як ціль на майбутнє».
Олександра Дрік про люстраційні інструменти та е-декларування:
Олександра Дрік, фото: Український кризовий медіа центр
«Метою люстраційного закону є не допустити повернення не демократичних еліт попереднього режиму. Список люстрованих чиновників, на жаль, не доступний в офіційних державних реєстрах, тому ми створили власний реєстр осіб, до яких застосовуються люстраційні заборони. Поки працює люстраційний закон ці люди не можуть працювати у органах виконавчої влади. Саме це є однією з ключових причин чому закон намагалися скасувати.
Як використовувати цей реєстр: ви перевіряєте посадовців за нашою базою, якщо людина є у цьому списку, то до неї застосовуються люстраційні заборони і якщо її призначають на якусь державну посаду, то, на основі цієї інформації, ви можете вимагати її звільнення, бо це порушення закону.
Ще одним завдання люстраційного закону є викинути усіх корупціонерів. Ця частина була повністю проваленою. Вона передбачала перевірку декларацій на предмет виявлення корупції, тобто якщо посадовець не задекларував якесь майно, яке він набув під час роботи на державній службі, передбачалося, що така особа теж отримує люстраційну заборону.
Функцію перевірки виконувала Державна фіскальна служба. Нагадаю, у чинного керівника ДФС були не задекларовані лондонські квартири. Через рік, у результаті офіційної перевірки, було виявлено, що 42% центрального апарату керівництва ДФС підпадало під люстрацію, тобто вони рік незаконно працювали на посадах. Можемо зрозуміти звідки виникають такі зловживання і чому ця частина закону не була доведена до кінця.
Зараз створюється Національне агентство з питань запобігання корупції, орган, ключовим завданням якого є перевірка декларацій. У чому різниця між люстрацією і повноваженнями, які матиме НАЗК, відповідно до закону «Про запобігання корупції». Люстрація – це не покарання, це лише заборона займати на певний час керівні посади.
НАЗК має повноваження притягувати до кримінальної відповідальності осіб, у деклараціях яких виявлені невідповідності. Є два види відповідальності: адміністративна та кримінальна, залежно від суми, на яку майно було не задеклароване. Тому це один з найпотужніших інструментів, які може використовувати кожен, щоб посадовця не лише звільнили з посади, а й притягнули до відповідальності.
Основне, що треба знати про систему електронного декларування – вона має запрацювати 15 серпня. З цього часу у високопосадовців буде 2 місяці, щоб подати свої декларації. Якщо НАЗК у процесі перевірки виявить якісь невідповідності, то цих людей буде притягнуто до відповідальності.
Наступного тижня на нашому сайті ми запускаємо форму-звернення про невідповідності, які ви виявили під час перевірки декларацій. Зараз ми домовляємося з Національним агентством, щоб для них це було офіційним джерелом інформації. Тобто інформація, яка до нас надходитиме, буде перевірятися і передаватися НАЗК, щоб вони вчинити ті дії, на які вони уповноважені.
З цією формою ми також опублікуємо невелику інструкцію про те, де шукати декларації, як їх перевіряти та якими реєстрами користуватися».
Марія Землянська про електронні реєстри:
Марія Землянська, фото: Громадське тб
«База, яка допомагає знайти бізнес того чи іншого чиновника, - це реєстр фізичних та юридичних осіб. Тут є дві опції: безкоштовний та платний запит. Безкоштовну інформацію ми могли отримати і раніше, але для цього треба було стояти кілька годин у черзі, зараз ця інформація доступна інтернеті, тому це значно зручніше.
Платний запит дозволяє шукати розширену інформацію, до прикладу, про засновників компаній, які вже встигли переписати свій бізнес на когось іншого. У платній опції ми можемо отримати офіційну інформацію станом на будь-який період часу, тому можна брати запити заднім числом.
Але найцікавіше, що є у цій базі, це інформація про фізичну особу. Фактично, за допомогою прізвища, ім’я та по батькові ми можемо побачити весь бізнес, який записаний на конкретну людину станом на зараз.
Коли ми отримуємо виписку, то бачимо усі компанії і скільки коштів конкретна людина внесла у статутний фонд. До прикладу, якщо у вас 8 компаній, до кожної з них ви мали внести певну суму, яку ви маєте декларувати у розділі «внески до статутних фондів». Більшість чиновників цього не роблять.
Ще одна можливість перевірки декларацій – реєстр нерухомого майна. Він також платний. Інформацію тут можна шукати за даними фізичної чи юридичної особи, адресою, реєстраційним номером об’єкта нерухомості та кадастровим номером, але за цим номером краще шукати на кадастровій карті, адже там це безкоштовно».