Останнім часом досить часто доводилося чути про «перезавантаження» в російсько-американських відносинах, але нічого подібного так і не сталося.
Прихильники голосування «проти всіх» на останніх президентських виборах в Україні також полюбляли ховатися за тезою про необхідність попереднього «перезавантаження усієї системи». Сьогодні прочитав від репрезентантів цієї ж групи оновлену тезу про «повне перезавантаження операційної системи цієї держави».
Може когось і задовольняє такий механістичний підхід, а мені він не подобається. Що таке «перезавантаження» і звідки воно взялося? Вірно, з комп’ютерної термінології. Всім, хто працює на персональних комп’ютерах, але не має ані найменшого уявлення про «софт» (програмне забезпечення), відомо, що коли операційна система зависає, то потрібно натиснути чарівну кнопку “Reset”. Тоді комп’ютер перезавантажиться і знову запрацює. Що це означає? Не більше й не менше, а тільки те, що операційна система відновить свою роботу в рамках написаної програми. Тобто, ніякий якісний стрибок, а тим більше перехід на новий рівень - не можливі.
Отже, в суспільстві, в принципі, не може бути ніякого перезавантаження.
По-перше: через те, що якісно це нічого не змінить.
По-друге: тому, що невідомо, де та кнопка “Reset” в суспільному механізмі.
По-третє: ми не знаємо, хто і де напише той універсальний «софт», за яким можна буде «перезавантажувати» Україну.
А тому, всі, хто свідомо, або через звичайне розумове лінивство, ніби мантру повторюють тезу про перезавантаження, насправді лише відволікають увагу суспільства від насущних проблем, консервуючи при цьому дійсний стан речей.