25 жовтня 2023 року український президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до терористичних атак Росії на українську енергосистему.
«Цьогоріч не лише захищатимемося, а й відповідатимемо. Ворог це добре знає. Спочатку прибрали з Криму флот, тепер переміщують і свою авіацію далі від наших кордонів», – додав глава держави.
Україна вже готується до атак Росії на українську енергосистему, які, насправді, вже почалися. І цього року – раніше, ніж попереднього, першого року повномасштабного вторгнення.
***
10 жовтня 2022 року Росія здійснила першу масовану атаку на українську енергосистему. Це був день без звʼязку, але з великими руйнуваннями для нашої країни. Росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу Shahed-136.
Зима для українців була важкою: ці обстріли повторювалися, а відтак почалися і графіки відімкнень, за якими країна жила кілька місяців. Із настанням тепла ситуація, здавалося, покращилася – принаймні, так відчувалося суспільству. Але наслідки і збитки, що їх своїми терористичними атаками завдала Росія, доведеться залагоджувати ще довго - роками, аби повернути систему до того стану, в якому вона була до осені 2022. А десь обʼєкти відновленню взагалі не підлягають.
«Обʼєктивно енергосистема в складному стані. Коли вам зруйнували 50% генерації, захопили й пошкодили 45% високовольтних мереж, то протягом одного ремонтного сезону обʼєктивно не можна привести все до належного стану. Тому стан складний. Інша справа, що зроблено, на мою думку, максимум доступного і можливого в тих умовах, в яких є сьогодні енергетика України», – розповідає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Цього року росіяни не чекали жовтня - почали тероризувати українську енергосистему швидше.
«21 вересня, через масовану ракетну атаку ворога зазнали пошкоджень окремі об’єкти в західному та центральному регіонах. Було частково знеструмлено споживачів в Рівненській та Житомирській областях. Наразі роботу магістральних мереж в регіоні відновлено, триває заживлення побутових споживачів в мережах обленерго. Також під час атаки зазнали пошкоджень мережі обленерго в Дніпропетровській, Київській, Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи почались одразу після відбою тривоги», – повідомляли в Укренерго.
За перший рік повномасштабної війни росіяни понад 250 разів вдарили по об‘єктах енергетики, кажуть в Офісі Генпрокурора. Найбільше тоді постраждали Донецька, Дніпропетровська та Київська області. Конкретних публічних даних про те, що вдалося відновити, немає – адже ця інформація може посприяти повторним ударам від ворога.
Однак за словами міністра енергетики Германа Галущенка, станом на зараз виконали 80% тих відновлювальних робіт, які запланували раніше. І те, чи буде блекаут – тобто тривале відімкнення електроенергії, залежить від масованості атак росіян.
«Цього року ми очікуємо не менш складу зиму. Розуміємо наміри ворога. Вся інформація, до чого вони готуються є в розпорядженні наших розвідувальних органів. Ворог буде продовжувати терор на цивільну інфраструктуру. Але у нас набагато більше ППО, у них менше ракет. Ми протягом року готувались і готували захист. Вибудовували алгоритми та протоколи, вибудовували проєкти фізичного активного та пасивного захисту», - розповідав раніше премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
Ми можемо допомагати наши енергетикам під час таких атак. І це - виконання всіх рекомендацій, які надходять від них: про економію світла в домі і на підприємствах.
«Найкраща допомога - це скоротити своє енергоспоживання в пікові години. Тобто між 6 і 8 ранку, між 6 і 10 вечора. Не вмикати у цей час бойлера. Намагатися мінімізувати ввімкнення таких речей, як праска та чайник… Це реально допомагає не відключати людей і залишити їх заживленими. Тому що буквально кожен кіловат важливий», – пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Однак важкою залишається ситуація у прифронтових регіонах. Там через постійні обстріли енергетики не можуть сповна відновити інфраструктуру. Ця робота постійно триває, та про неї завжди повідомляють дуже обережно - без локації та деталей.
На одній з ТЕС у прифронтовому регіоні включили в роботу енергоблок, який раніше було відключено через пошкодження, викликані бойовими діями. Він додав до енергосистеми 125 МВт потужності. У межах підготовки до нового опалювального сезону триває масштабна ремонтна кампанія на об’єктах генерації – теплової, гідро- та атомної.
Як підсумок - у цій ситуації, перед зимою, що може видатися важчою за попередню, наша країна мусить вдаватися до нестандартних рішень. Україна купила 100 нових високовольтних трансформаторів, половина з яких буде вироблена всередині країни, а половина – закуплена за кордоном. Коли вони прибудуть, частина з них буде зберігатися в Польщі та Румунії, поки вони не знадобляться.
Країни-союзниці неабияк допомагають Україні подолати наслідки терористичних атак Росії. Наприклад, Фонд енергетичної підтримки України виділив близько 120 млн євро на допомогу.
За ці кошти від Єврокомісії, що їх скерували ще навесні, купили зварювальні апарати, автоматичні вимикачі, трансформатори струму, проводи. Крім цього, Фонд виділив 119,2 млн євро на силові трансформатори, автомобільні підйомники, автоматичні вимикачі, перемикачі, роз’єднувачі, обмежувачі перенапруги, акумулятори, мобільні крани, парові турбіни та екскаватори.
Ця підтримка продовжиться і на сезон 2023-2024 років, під час якого, ймовірно, Росія не відмовиться від своїх терористичних атак на критичну інфраструктуру.
20 жовтня єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон оголосила, що Європейська комісія виділить 50 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України. Завдяки цьому внеску обсяг Фонду енергетичної підтримки України досягнув 270 млн євро, причому 192 млн євро вже надійшли на цільовий рахунок.
Німеччина тим часом продовжує говорити про енергетичну підтримку України на європейській арені. Про це повідомила тамтешня міністерка закордонних справ Анналена Бербок.
«З огляду на зиму, одним із питань зараз є налагодження критичної енергетичної та опалювальної інфраструктури [України – ред.], щоб вона могла продовжувати функціонувати, незважаючи на цілеспрямовані російські атаки – через запасні частини та варіанти ремонту. Кілька тижнів тому міністерка закордонних справ Бербок була у Києві на історичній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, що є доказом міцної солідарності ЄС з українцями. Німеччина та ЄС підтримують народ України, який захищається від агресивної війни Росії, яка порушує міжнародне право», – йдеться у заяві на сайті німецького МЗС.
Вже згодом міністерка розвитку Німеччини Свенья Шульце пообіцяла виділити додатково 195 мільйонів євро на енергопостачання та виживання підприємств в Україні.
«Я щиро вважаю, що найбільша і найефективніша підтримка для цієї зими, яка може бути надана, це додаткова протиповітряна оборона. Це Patriot, Gepard, SAMP/T», – додає Олександр Харченко.
Це – та потреба, про яку упродовж кожного сезону говорять наші дипломати. Тож на міжнародній арені розуміють, що захист українського неба може мінімізувати збитки критичній інфрастуктурі.
Наприклад, ще на початку жовтня Литва анонсувала новий пакет військової допомоги для України. Серед іншого важливо озброєння, до нього увійдуть, зокрема, дві пускові установки систем протиповітряної оборони NASAMS.
Інші країни теж долучаються до військової підтримки в частині ППО. Нещодавно лідери країн Європейського Союзу обіцяють посилювати допомогу, передаючи боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Такими є висновки засідання Європейської Ради у Брюсселі.