18 травня спливає двомісячний термін, протягом якого структури та підрозділи львівської мерії у порядку експерименту повинні були купити товари у системі електронних державних закупівель ProZorro, яка дозволяє економити бюджетні кошти. Власне, Галицькій районній адміністрації вдалося провести такі перші вдалі торги, на яких купили вогнегасники.
ZAXID.NET з’ясував, якими є перші результати експерименту мерії і яким чином працює система.
Що таке ProZorro
Cистему ProZorro створили за ініціативи громадських організацій, комерційних торгових майданчиків та IT- компаній. Держава не вкладала і наразі не вкладає кошти в розробку та підтримку проекту, однак сприяє його діяльності. Фактично, це центральна база даних, до якої підключені торгові майданчики, на яких, і відбуваються торги.
Законодавством передбачено, що через Вісник державних закупівель «бюджетники» проводять закупівлі, вартість яких перевищує або дорівнює ₴100 тис. - на товари й послуги й ₴1 млн - на роботи. Для так званих «допорогових» закупівель проводити конкурсні процедури не потрібно.
Саме для таких закупівель і створено ProZorro. Розробники переконані, що електронні торги у «допорогових» закупівлях дозволять витрачати бюджетні кошти прозоро та ще й економити за рахунок збільшення кількості постачальників та їх конкуренції.
«Наразі до системи ProZorro доєднались три торгових майданчика: «Prom.ua», «E-tender» та «SmartTender.biz». Ще три майданчики, які хочуть доєднатися, якраз зараз тестуємо», - розповідає Христина Гуцалова, координатор ProZorro по співпраці зі ЗМІ.
Олексій Щербатенко, куратор проекту «SmartTender.biz» каже, що участь в проекті розглядає, насамперед, як соціальну відповідальність. Їхня компанія вже має значний досвід електронних торгів для комерційного ринку.
«Ми працюємо приблизно з 80 великими комерційними структурами, зокрема з «Рошеном», «Нібулоном», «Азовмашом». Маючи великий досвід в електронних торгах, ми вирішили долучитись до проекту, щоб зробити щось добре для держави. Окрім того, наша зацікавленість також полягає у розширенні ринку», - каже він.
«Як співзасновники всієї системи, ми зацікавлені у побудові нової некорумпованої і абсолютно прозорої системи державних закупівель, яка доступна для всіх учасників ринку, а не лише для закритого кола обраних. Також ми створюємо для наших клієнтів новий істотний ринок збуту їхніх товарів і послуг. Раніше вони навіть не думали брати участь в держторгах через складність, слабку інформованість та зарегульованість паперових процедур. Тепер для сотень тисяч українських підприємств участь у держзакупівлях - проста і зручна», - каже Микола Жандоров, директор департаменту B2B/B2G закупівель «Prom.ua».
Хто заплатить за чесні торги
Замовники торгів (бюджетні установи та організації) і учасники можуть реєструватись на будь-якому торговому майданчику, оскільки оголошення про торги та інформація про їх перебіг автоматично дублюється системою на інших майданчиках. За реєстрацію та використання будь-якого з інтернет-майданчиків «бюджетники» нічого не платять.
«З того, що ми бачимо, то замовники й учасники не надають перевагу якомусь конкретному майданчику. Реєструються на усіх, що є доступні», - каже Христина Гуцалова.
Один із торгових майданчиків, на яких відбуваються торги
Участь приватних компанії, які хочуть продати свої товари чи послуги, також безкоштовна – за умови, що очікувана вартість закупівлі менша ₴35 тис. Якщо сума закупівлі більша вказаної, то для реєстрації учаснику треба сплатити символічних ₴175. Таку плату увели лише 20 квітня і вона йде на підтримку діяльності майданчиків.
«175 гривень – це 1% і менше від вартості торгів. Це символічна плата за послуги, що ми надаємо, а саме - за зручний, зрозумілий і доступний кожному спосіб взяти участь у держзакупівлях», - пояснює ціноутворення Микола Жандоров, директор департаменту B2B/B2G закупівель «Prom.ua».
Наразі торгові майданчики не отримують такого прибутку, щоб покрити свої витрати. На сайті ProZorro вказано, що вартість розробки системи у теперішньому вигляді склала $35 тис. Нові майданчики, які доєднуються до проекту, повинні сплатити по $10 тис. для підтримки системи ProZorro.
Ті, майданчики, які вже працюють, суму своїх інвестицій не розголошують.
«Ми, спільно з іншими майданчиками, долучилися до пілотного проекту і разом профінансували створення і адміністрування центральної бази даних. Наразі ми продовжуємо і фінансову, і експертну підтримку ProZorro, продовжуємо нести витрати, пов'язані з розробкою, вдосконаленням і підтримкою роботи системи», - каже Микола Жандоров.
«Щомісячно ми витрачаємо приблизно $5 тис. Це при тому, що ми маємо базу й досвід. Припускаю, що торгові майданчики, які починають «з нуля», нестимуть більші витрати. Однак це наші інвестиції, які ми покриваємо за рахунок прибутків на комерційному ринку. За моїми підрахунками, проект стане прибутковим не раніше, ніж через півроку», - розповідає Олексій Щербатенко, куратор проекту «SmartTender.biz».
Перший досвід Львова
Нині активно електронні торги для закупівель використовують міністерства (наприклад, Міноборони), держпідприємства, НБУ. Замовниками також є Коституційний суд України, морські порти, Київська міська держадміністрація, столичні лікарні.
З усіх регіонів, якщо не враховувати Київ, Львів першим долучився до ProZorro. 18 березня цього року міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження «Про запровадження практики електронних закупівель за кошти міського бюджету Львова». Згідно з ним, підрозділи мерії повинні провести торги у системі ProZorro та у двомісячний термін подати інформацію про цей експеримент.
Василина Яремків, завідувач сектору тендерних закупівель ЛМР, каже, що електронні торги – це реальна можливість купити дешевше.
«Серед плюсів у використанні системи замовниками торгів – це збільшення конкуренції, географії постачальників і, як результат, можливість зекономити бюджетні кошти. Використовувати торгові майданчики значно зручніше, аніж «Вісник держзакупівель». По-перше, тут є етап «питання-відповіді», під час якого замовник та учасники можуть обговорювати предмет та умови закупівлі. По-друге, можна швидко вносити зміни в документи, і всі правки видно на сайті. Це однозначно крок вперед», - говорить Василина Яремків.
Згідно з інформацією торгових майданчиків, станом на 7 травня львівська мерія загалом оголосила п’ять торгів. Перші два – на закупівлю принтерів та крісел – завершилися невдачею.
«В одному випадку не зголосився жоден учасник, в іншому – зареєструвався лише один, однак ціна за товар перевищувала очікувану. Є постанова Кабміну, яка встановлює граничні суми на капітальні видатки. А тому не завжди очікувана вартість закупівлі відповідає ринковим цінам», - розказує Василина Яремків, завідувач сектору тендерних закупівель ЛМР.
Попри те, що кількість замовників та учасників електронних торгів зростає, деякі постачальники не йдуть на торги через попередній негативний досвід співпраці з «бюджетниками».
«Компанії з острахом йдуть на торги. Вони бояться, що їм не заплатять. Продаючи щось держструктурам, постачальники інколи отримують кошти лише через рік. Однак має пройти час, і рівень довіри зросте. Держструктури повинні бути чесними перед приватними компаніями», – вважає Олексій Щербатенко.
Попри всі побоювання, Галицька районна адміністрація провела перші електронні торги на 23 вогнегасники, які завершаться підписанням договору. Їхня загальна очікувана вартість становила ₴11868. Участь у торгах взяло дві компанії: «Салві Груп», яка пропонувала товар лише на 18 гривень дешевше від очікуваної ціни, та «Промтехмаш», чия пропозиція повністю відповідала очікуваній сумі. Угоду підпишуть з «Промтехмаш», оскільки фірма «Салві Груп» не подала необхідних документів. На цій закупівлі райадміністрації не вдалося зекономити і копійки.
Ще двоє торгів на купівлю комп’ютерних мишок та паперу А4 тривають.
Що далі
«Нині через систему оголошено 202 торги на суму більше ₴188 млн. Зареєструвалось 55 організаторів, участь в торгах взяли 276 компаній. Ми підрахували, що за результатами завершених тендерів, є 18% економії коштів - різниця між очікуваною сумою закупівлі та фінальною», - каже Христина Гуцалова, координатор по співпраці зі ЗМІ ProZorro.
Конкуренція між торговими майданчиками сприятиме покращенню їх функціоналу та розвитку додаткових сервісів для учасників та замовників торгів.
«Стимулювати існуючих і заохочувати нових учасників ми будемо виключно зручністю та широкими можливостями саме нашого порталу. Насамперед, ми працюємо над полегшеною системою інформування учасників торгів, вдосконалюємо сервісну підтримку, розробляємо методичні та навчальні матеріали», - каже Микола Жандоров.
За словами Христини Гуцалової, після тестування системи, її безкоштовно передадуть Мінекономрозвитку. Як буде працювати система в майбутньому – це вже буде місія даного міністерства, яке також мусить створити законодавчу базу для роботи ProZorro.
Міністерство вирішуватиме, чи обмежувати коло залучених торгових майданчиків у подальшому чи ні, якою буде плата за реєстрацію для учасників, визначатиме механізми контролю за прозорістю та чесністю діяльності майданчиків й замовників.