Будучи в Берліні, взяв участь у обговореннях перспектив майбутньої відбудови та трансформації України на засадах нових підходів до побудови кліматично нейтральної економіки. Жива дискусія на майданчику ІІІ Енергетичного Дня об’єднала експертів та практиків, які впроваджують політики справедливої трансформації у Чилі, Колумбії, Індонезії, Монголії, Південній Африці, Таїланді, В’єтнамі, країнах Європейського Співтовариства, західних Балканах та Україні. Вітчизняний досвід презентував Міністр енергетики України Герман Галущенко, а також Львівська обласна військова адміністрація. Як ви вже здогадалися захід, відбувся за сприяння проєкту GIZ Ukraine «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України».
За результатами фахових консультацій виокремив кілька аспектів можливих наслідків для розвитку Львівщини та Червоноградського мікрорегіону.
Аспект перший: наслідки відмови від вугілля для енергетичної сфери
Енергетика – це основна сфера справедливої трансформації, яка відчуває наслідки відмови від вугілля вже сьогодні. А від цієї стратегічно важливої сфери залежить функціонування не лише всіх галузей економіки, а й соціальної інфраструктури. Енергетична безпека України в контексті повномасштабної війни з Росією ще більше загострює цю проблематику. Енергетика України є невіддільною складовою європейської енергетичної безпеки, тому реформи у вітчизняному енергетичному секторі, які сьогодні впроваджує Україна в умовах повномасштабної війни, узгоджуються з Євросоюзом. Основна мета сьогодні – інтеграція та уніфікація нашого енергетичного сектору з європейським, забезпечення його відповідності нормам та стандартам ЄС, формування конкурентоспроможних ринків енергоносіїв з прозорими правилами ціноутворення та належним захистом споживачів.
Що стосується Львівщини – спостерігаємо стрімкий розвиток відновлювальної енергетики протягом останніх десяти років. Ми зафіксували відновлювальну енергетику одним з пріоритетів Стратегії розвитку області. Ми розглядаємо це питання в двох аспектах – це оптимізація паливно-енергетичного балансу з поступовою відмовою від вугілля на користь альтернативних джерел енергії, а також скорочення споживання традиційних вуглеводнів.
Окремо слід згадати про децентралізацію (так, ми любимо вживати цей термін не лише щодо адміністративно-територіальної реформи) енергетики. Це сьогодні, мабуть, найважливіше та водночас найскладніше. Нам ніхто не обіцяв, що буде легко. Тому Україна (та Львівщина) сьогодні не лише дає відсіч агресору, а й динамічно та послідовно децентралізує свою енергетичну сферу, що стає нашим елементом національної безпеки. Війна змусила нас думати і діяти ефективніше, асиметрично. Відтак, сьогодні реалізація невеликих, але чисельних інноваційних енергетичних проєктів вимагає більшої залученості органів державної влади, бізнесу та територіальних громад.
В даному напрямку на Львівщині департамент економічної політики спільно з громадами здійснив інвентаризацію наявних інвестиційних ділянок під нові енергетичні проєкти. Відновлювальні джерела енергії вже наявні в багатьох громадах і є хорошим прикладом для решти громад. Тому збільшення кількості сонячних та вітрових електростанцій – це питання найближчого часу. Також, ми не забуваємо про можливості малої гідроенергетики та біоенергетики. Останнє слово для багатьох поки незрозуміле, однак вже сьогодні розробляються концепти використання органічних відходів для виготовлення біогазу та його подальшого використання для генерації тепла та електроенергії.
Для громад Червоноградського вугільного мікрорегіону вже розроблені конкретні пропозиції щодо проєктів з економічним та технічним обґрунтуванням використання біогазу. Крім того, слід також поглянути у найбільш перспективну з точки зору інноваційності сферу водню. Німеччина має цілу водневу стратегію, а можливості Львівщини в даному напрямку можуть допомогти нашим європейським партнерам здійснити водневу революцію.
Енергозбереження
Зрозуміло, що нам не лише слід забезпечити більше генерації електроенергії, а й скоротити споживання енергоносіїв. Львівщина в умовах війни продовжує впроваджувати енергозберігаючі проєкти. Наприклад, в рамках обласної цільової програми ми співфінансуємо такі заходи в комунальному секторі територіальних громад. Після впровадження заходів з модернізації котелень, заміни теплових мереж тощо, економія фінансових ресурсів в громадах складає 10-40%.
Вважаю, що незважаючи на війну, ми маємо лобіювати фінансування проєктів з енергозбереження в побуті для всіх громадян України, які не мають субсидій. Взагалі, з часом необхідно порахувати що нам вигідніше – субсидіювати нераціональне використання енергоносіїв у побуті чи фінансувати енергозберігаючі проєкти для домогосподарств. Але тут все не так просто, як здається на перший погляд.
Освіта
Ні для кого не новина, що в Німеччині наявний певний культ економії енергоносіїв. Економія в найбільш економічно потужній країні Європи не є ознакою бідності, а маркером екологічної культури.
Тому ми маємо інвестувати в освіту громадян щодо правильного використання енергоносіїв та формування їх екологічної культури. Без професійних знань, навичок та вмінь не можна говорити про енергетичну безпеку в цілому.
Питання якісної освіти також піднімалося в ході дискусій про перекваліфікацію мешканців вугледобувних територій. І тут найголовнішу роль повинна відіграти професійно-технічна освіта, яка буде змушена кардинально змінити і підходи, і напрямки навчання, і методи перекваліфікації, оскільки зміна економічної моделі мікрорегіону автоматично призведе до зміни попиту на ринку праці – одні професії просто підуть в минуле, а багато нових стануть максимально затребуваними. Перші кроки у цьому напрямку вже робляться - професійно-технічні навчальні заклади вводять нові професії, які взагалі не пов'язані із шахтарською працею.
Більше того, нам потрібно максимально підвищувати загальну освіченість населення та мотивувати людей починати займатись бізнесом, відкривати власні справи та заробляти на життя, а не чекати і сподіватись на те, що прийдуть нові державні підприємства і створять багато нових робочих місць. Змушений одразу розчарувати, не прийдуть і не створять.
Німеччина має найкращий досвід у цій справі, і ми б хотіли його перейняти та інтегрувати в нашу систему освіти. Це вимагає від нас розроблення плану.
Формування плану справедливої трансформації
Ми цьогоріч почали формування Плану справедливої трансформації Червоноградського вугільного мікрорегіону. Без цього стратегічного документа ми не матимемо жодних системних позитивних змін. Повторюсь, що процес справедливої трансформації – це не банальне закриття вугільних шахт, а зміна економічної моделі громад та регіону, які максимально зав'язані на функціонуванні цих шахт. Ми маємо насамперед працювати над формуванням точок економічного зростання мікрорегіону і зміною світогляду мешканців цього мікрорегіону. Тому наголошую, План справедливої трансформації – це дороговказ на найближчий десяток років для кожного мешканця цього регіону, а для Львівської області та України загалом –це наше обличчя перед Європейським Союзом.
Нова економіка
У наших планах – створення найбільшого в області та найкращого за рівнем наявної інфраструктури індустріального парку площею понад 90 га. Більше того, ми уже працюємо над тим, щоб забезпечити цей індустріальний парк сучасною європейською логістикою. Для цього має бути модернізована залізнична колія Червоноград - Рава-Руська, яка буде врізатись у міжнародний залізничний коридор Київ - Львів - Варшава - Ґданськ. Тобто ми створюємо можливості не лише для розвитку промисловості на території Червоноградського вугільного мікрорегіону, чим створюватиметься додаткова вартість і нові робочі місця, але й плануємо шляхи для виходу продукції мікрорегіону на міжнародний ринок.
Коли ми дали цей сигнал, то одразу відчули підтримку бізнесу. А це, мабуть, найважливіше. Але це не просто місце для бізнесу. Ми вважаємо, що великим викликом є активізація економічної активності та формування сучасного підприємницького середовища в шахтарському краї. Місцеві мешканці мають повірити в те, що можна заробляти на життя не лише важкою, небезпечною для життя фізичною працею, але й підприємницькою діяльністю. Тому створення на території Червоноградського району центру трансформації (прообразу бізнес-центру) має дати поштовх розвитку малого та середнього підприємництва та інноваційних проєктів! Це те, чого ми прагнемо досягти за сприяння наших партнерів.
На шляху справедливої трансформації ми відчуваємо підтримку держави, Німецького уряду (зокрема проекту GIZ), підтримку інших партнерів з ЄС, і найважливіше – підтримку мешканців вугільних територій, які прагнуть кращої якості життя. Ми вдячні за підтримку наших ініціатив. Але найбільша вдячність сьогодні – Захисникам та Захисницям України, які на полі бою відстоюють право на наше світле європейське майбутнє. Переможемо, відбудуємо, модернізуємо нашу державу!