Наприкінці минулого місяця Уряд затвердив план корпоратизації державних вугледобувних підприємств до 2014 року.
До цього переліку включено 17 підприємств - переважно в Донецькій та Луганській областях. Фактично це перший крок до їхнього майбутнього продажу. Поясню чому.
Згідно світової практики через процедуру корпоратизації створюється більш досконале інвестиційно привабливе середовище. Прозора фінансово-економічна політика, ефективна структура менеджменту – саме за таким сценарієм відбувається корпоратизація у всьому цивілізованому світі. В Україні ж все інакше. У переважній більшості випадків цей механізм використовується для того, щоб максимально «законно» розтягнути держмайно.
За прикладом далеко ходити не треба. Енергогенеруючі компанії, облгази, Укртелеком… - насправді цей список довжелезний. Всі ці підприємства свого часу теж були корпоратизовані, а згодом шляхом «непрозорої» приватизації опинилися в руках олігархів. Тим часом держава за це отримала символічні копійки, у порівнянні з їх ринковою вартістю. Мова вже навіть не йде про те, що одним із основних соціальних обов’язків нового власника мали б стати створення нових робочих місць та покращення умов праці, чого, як бачимо, так і не сталося.
Але найцікавішим у даній ситуації є те, що всі вуглевидобувні підприємства, що входять до плану корпоратизації, вже два роки поспіль стабільно збільшують обсяги видобутку вугілля, тобто є вкрай перспективними. Так, тільки за січень-квітень 2012 року вугільними підприємствами України видобуто 28 682,4 тисяч тонн вугілля, що на 27% перевищує плановий показник та на 7% більше, ніж за аналогічний період 2011 року.
Більше того, на початку цього року 451мільйонгривень бюджетних коштів було спрямовано на модернізацію державнихшахт. І ще 1,7 мільярдів інвестицій надійшло на технічне переоснащення підприємств через альтернативні механізми минулого року. За прогнозами фахівців, завдяки цьому в 2013 році вдасться збільшити видобуток вугілля та довести річний показник до 85 мільйонів тонн.
Окрім того, варто пригадати й те, що цьогоріч провладна більшість прийняла урядовий законопроект "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", який передбачає спеціальну процедуру приватизації державних шахт. Зокрема, цим документом були закріплені особливіумовиприватизації, згідно якихна продаж виставляються всі акції, що належать державі. Про збереження у державній власності хоча б мінімального пакету акцій, які дозволять впливати на майбутню долю вугледобувних підприємств мова не йде.
І найцікавіше. У законі прописано, що приватизація державних вугледобувних підприємств може здійснюватися двома шляхами: продаж на аукціоні або продаж на інвестиційному конкурсі. Але, якщо аукціон не відбудеться через відсутність покупців, державний орган приватизації має право оголосити конкурс повторно та…. знизити початкову ціну на 30 відсотків.Якщо ж аукціон повторно не відбудеться, - його оголосять утретє та знизять початкову ціну вже на 50 відсотків.Але і це ще не все. Якщо навіть за таких умов аукціон не відбудеться, шахта може бути передана для продажу на інвестиційному конкурсі. А це означає, що переможцем такого конкурсу буде визнано підприємство, яке запропонує найбільший обсяг інвестицій.Тобто фактично державну шахту такий інвестор отримає безкоштовно.
Висновок в цій ситуації напрошується сам – вуглевидобувна галузь нині є однією із найперспективніших в Україні і чинній владі не дає спокою те, що зазначені шахти досі знаходяться у державній власності. Як кажуть, така корова потрібна й самому. Саме тому Кабмін дав старт процесу, внаслідок якого вдасться «виправити» цю ситуацію – розпродати прибуткові шахти наближеній до влади верхівці.