Ми продовжуємо підбивати підсумки року, що минає. Сьогодні ZAXID.NET пропонує вам згадати основні політичні події світу у 2012 році.
США і Росія
Стосунки між геополітичними гігантами США та Росією цього року не стали приязніші, радше навпаки вони вирізняються критикою один одного та введенням ряду заборон.
Так, США прийняли «закон Магнітського», яким впроваджено візові санкції окремим російським чиновникам. У відповідь Росія підготувала свій «чорний список» нев’їздних американців.
Згодом Держдума Росії заборонила американцям всиновлювати російських дітей та розпочала проти Штатів м'ясну війну. У відповідь американці закликали Білий дім розширити список Магнітського. Однак Росія пригрозила США розірванням дипломатичних відносин, якщо до списку Магнітського долучать депутатів Держдуми, які проголосували за заборону громадянам США всиновлювати російських дітей.
Греція потерпає від кризи
Країну охопили протести. В Афінах на фоні обговорення закону про нову кредитну угоду з ЄС та МВФ пройшли безпрецедентні заворушення: повідомлялось про підпал понад 40 будівель, 150 розграбованих магазинах і сутички демонстрантів з поліцією. Згодом прем’єр-міністр Греції подав у відставку. Відповіддю на новий пакет заходів жорсткої економії стали страйки за участю транспортників та державних ЗМІ. У листопаді у Єврогрупі повідомили, що ЄС і МВФ виділяють Греції черговий транш фінансової допомоги €43,7 млрд . У зв’язку з цим 19 грудня пройшов 24-годинний страйк працівників державного сектора проти нових урядових заходів жорсткої економії, які передбачають масові звільнення, скорочення заробітної платні і зростання податків.
Щоб припинити потік нелегалів з боку Туреччини, Греція побудувала на кордоні огорожу з бетону і колючого дроту.
Напруга в ЄС
Тим часом лідери Європи і Азії попередили про проблеми світової економіки. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що для того, щоб повністю пережити наслідки боргової кризи, Європі необхідно ще п'ять або більше років. Рівень безробіття в зоні євро цього року сягнув рекорду. Відтак у ЄС порахували, що безробітна молодь коштує Європі €153 млрд на рік. На бюджетному саміті країнам ЄС так і не вдалося досягти згоди.
Низка країн ЄС протестують проти заходів суворої економії : у Португалії мітингуючі зустріли Меркель у жалобному одязі , у Мадриді відбулися сутички демонстрантів з поліцією , у Румунії в Бухаресті спалахнули безлади та антипрезидентські акції протесту. Під час заворушень більше трьох десятків людей отримали поранення.
Іспанія просить у Європи 39,5 млрд євро допомоги. Болгарія, Румунія і Латвія визнані найбіднішими країнами ЄС.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) надасть Португалії черговий кредитний транш у розмірі 5,17 млрд євро. У рамках програми МВФ виділяє Португалії понад 18 млрд євро. Уся програма оцінюється в 27,63 євро. Своєю чергою МВФ , резерви якого поповняться на 430 мільярдів доларів, закликає країни до жорсткої економії.
І хоча у світі кожна восьма людина страждає від хронічного голоду (майже 870 млн осіб перебували у стані хронічного голоду в 2010-2012 рр.), кількість мільярдерів у цьому році перевищила дві тисячі осіб.
Водночас найбагатшою країною Європи став Ліхтенштейн, а Відень визнано найбільш процвітаючим містом планети за версією ООН. Наступним членом ЄС після Хорватії стане
Чорногорія. А головування в ЄС отримав Кіпр.
Щодо нових призначень у ЄС: депутати Європарламенту обрали нового голову – німець Мартін Шульц очолює другу за чисельністю фракцію в ЄП - "Прогресивний альянс соціалістів і демократів".
Рада директорів Світового банку обрала наступним президентом цієї установи американця Джима Йонґ Кіма.
У зовнішніх відносинах ЄС варто відмітити погіршення стосунків з Іраном, які відзначились забороною Євросоюзу імпортувати нафту з Ірану, підозрюючи мусульманську країну в ядерних розробках. Своєю чергою Іран припинив поставки нафти у Францію та Британію. Також на Олімпійські ігри у Лондон не поїхав президент Білорусі Олександр Лукашенко – оргкомітет Олімпіади відмовив йому в акредитації.
Попри кризу, серед головних подій у ЄС минулого року варто згадати перейменування аеропорту в Празі, який носитиме ім’я Вацлава Гавела.
Головний приз кінофестивалю "Берлінале" – «Золотого ведмедя» – отримали брати Тавіані.
Ситуація на Сході
Ізраїльський конфлікт, який тривав близько двох тижнів між армією Ізраїлю та бойовиками сектора Газа, забрав життя лідера воєнізованого крила ХАМАС Ахмеда аль-Джабарі. Ізраїльські літаки обстріляли авто, в якому знаходився палестинський командир. За одну ніч Ізраїль здійснив 130 авіаударів по ворогу. 16 листопада палестинський уряд сектору Газа заявив про готовність до перемир'я з Ізраїлем в обмін на гарантії припинення вогню і рейдів в прикордонні зони анклаву. Країни-члени Ліги арабських держав засудили дії Ізраїлю у секторі Газа і прийняли рішення про перегляд своїх відносин з цією державою. За період ізраїльсько-палестинського конфлікту із сектору Гази виїхало 83 українці. Самі ізраїльтяни не задоволені перемир’ям з ХАМАСом.
У Таджикистані вирішили, що Фейсбук загрожує безпеці країни а Google потрапив в "чорний список" сайтів Росії. Іран має намір до 2013 року повністю відмовитися від Інтернету, обмежившись внутрішньою мережею, що діє в межах країни. Відповідну заяву зробив міністр інформації і комунікацій Ірану Реза Такіпур.
Таджикистан та Киргизстан висловили намір вступити у Митний союз. Казахстан ратифікував договір про ЗВТ – положеннями договору передбачається збереження мит щодо імпорту українського цукру і горілки, експорту на нафтопродукти і метали. В Японії вперше видобули нафту зі сланцю, а КНДР у своїй Конституції проголосила себе «ядерною державою», внісши відповідну поправку, та заявила, що готова до запуску балістичної ракети.
Протистояння проти уряду Асада триває
Конфлікт у Сирії, який розпочався у березні минулого року повстанцями проти влади президента Сирії Башара аль-Асада, забрав життя 40 тисяч людей, з яких понад 9 тисяч - діти. ООН схвалила резолюцію щодо Сирії, а НАТО найсуворішими словами засудило її дії. Водночас, за даними ЗМІ, п’ять країн готові об’єднатися в коаліцію для удару по Сирії. У грудні ООН повідомила, що згортає миротворчу місію в Сирії.
Спровоковані конфлікти
Криваві акції протесту в арабських країнах цього року спровокував скандальний американський фільм «Невинність мусульман», авторів якого засудили заочно до страти. 12 вересня у Лівії ісламісти напали на консульство США , внаслідок чого загинув посол США в Лівії. У відповідь Вашингтон відрядив до берегів Лівії два ескадрених міноносці та до півсотні морських піхотинців. Амбасади США атакували також у Єгипті, Ємені, Індонезії, Пакистані та Індії, в Судані, Тунісі. Найкривавішою стала демонстрація в Лівані. Дісталося й суданським представництвам Німеччини та Великобританії, після чого Німеччина вирішила тимчасово закрити свої посольства в кількох мусульманських країнах.
Вибір без вибору у Росії
Вибори в Росії, які відбулись 4 березня у Москві, принесли переконливу перемогу тоді чинному прем’єр-міністру Володимиру Путіну. Однак, як свідчить резолюція Європарламенту: виборці в Росії не мали вільного вибору. В країні відбулася низка мітингів «За чесні вибори», під час яких затримано близько 200 активістів, зокрема опозиціонера Сергія Удальцова. 21 травня президент Росії Володимир Путін оголосив склад нового уряду, який очолив колишній голова держави Дмитро Медведєв.
Серед цьогорічних досягнень РФ: ратифікація угоди про приєднання Росії до СОТ.
Серед цікавих ініціатив президента Путіна – закон, що зобов'язує трудових мігрантів здавати іспит на знання російської мови. Закон набирає чинності з 1 грудня 2013 року.
Світові вибори
На виборах у США, які відбулися 6 листопада, Барак Обама переміг Мітта Ромні. За результатами, Обама отримав підтримку 281 члена колегії вибірників, його республіканський опонент Мітт Ромні здобуває підтримку 203 вибірників. Для перемоги потрібно було здобути щонайменше 270 голосів у колегії вибірників. Американський журнал Time назвав президента США Барака Обаму людиною року 2012.
Саркозі програв президентські вибори у Франції. Президентом став кандидат від Соціалістичної партії Франції Франсуа Олланд, який набрав 51,6% голосів виборців, Ніколя Саркозі - 48,4% під час голосування у другому турі виборів президента Франції 6 травня.
Президентом Німеччини обрали правозахисника з НДР Йоахіма Гаука. Президент Німеччини Кристіан Вульфф пішов у відставку наступного дня після того, як прокуратура Ганновера подала клопотання про позбавлення його імунітету, з огляду на підозри в корупції.
У крісло президента Румунії повернувся Траян Бесеску після публікації висновку Конституційного суду Румунії, який визнав референдум з питання про імпічмент таким, що не відбувся.
Президентом Індії став 76-річний фінансист. А в Албанії главою держави став колишній міністр внутрішніх справ Буяр Нішані.
В Єгипті склав присягу новообраний президент Мохаммед Мурсі.
Президентом Сербії обрано лідера Сербської прогресивної партії Томіслава Ніколіча, який випередив нинішнього президента Бориса Тадіча.
Президентом Південної Кореї вперше в історії цієї країни обрано жінку.
На виборах президента Південної Осетії переміг екс-голова КДБ Леонід Тібілов.
Президентом Венесуели став чинний глава держави Уго Чавес.
У ряді країн відбулися парламентські вибори
Так, парламент Грузії очолив лідер республіканців. Новий уряд запевнив, що не планує відновлювати дипвідносини з Росією, поки та визнає Абхазію та Південну Осетію як незалежні держави. Водночас нова влада Грузії почала арешти своїх попередників .
Парламентські вибори відбулись також у Франції, Греції, Чорногорії, Білорусі , Франції.
Міжнародна спільнота назвала такими, що не відповідають світовим стандартам, парламентські вибори у Казахстані. За офіційними даними ЦВК, тут партія влади «Нур Отан» набрала 81% голосів.
У деяких країнах уряд відправлено у відставку:
В Італії президент розпустив парламент, а в Японії уряд відправив у відставку сам прем’єр-міністр.
Академічний сенат будапештського університету ім. Семмельвейса (Semmelweis Egyetem - SE) позбавив президента Угорщини Пала Шмітта звання доктора наук, який згодом оголосив про свою відставку.