Сьогодні, 19 листопада, голова Держкіно Пилип Іллєнко підбивав підсумки ста днів свого перебування на посаді.
За його словами протягом цього часу було підготовано стратегію розвитку українського кіно з 2015 по 2020 рік. Зокрема стратегія містить пропозиції щодо змін законодавства, яке стосуються сфери кіно.
При підготовці документу враховувалась думка представників кіноіндустрії.
Вже сьогодні стратегія має розглянути Громадська рада Держкіно. Після вивчення пропозицій експертного середовища, документ буде опубліковано на сайті Держкіно для широкого обговорення.
Нагадаємо, що зараз за підтримки Держкіно у виробництві перебуває 16 фільмів.
А тим часом ZAXID.NET розпитав голову Держкіно про бачення українського кіно та його місце у сьогоднішніх українських реаліях.
Як ви бачите майбутнє українське кіно? Яким воно має бути? Яке кіно ви будете підтримувати насамеперед?
В першу чергу це має бути хороше кіно. Тільки після цього можна говорити про теми цього кіно і про жанри. Першочергово ми будемо підтримувати добре кіно. А підтримувати ми будемо різне кіно, бо кіно має бути різножанровим. Воно має бути не тільки фестивальним, але й орієнтованим на широкий загал. Воно звичайно має відображати ті теми, які є цікавими суспільству. Тим більше, що сьогодення дає багато викликів щодо цього.
Ви в одному із виступів сказали одну дуже цікаву річ, що інформаційна війна почалася саме з “Молитви за гетьмана Мазепу”, коли Мінкульт РФ заборонив фільм для показу. Зараз вона дійшла взагалі до якихось немислимих речей. Що ми можемо на сьогоднішній день протиставити?
У першу чергу ми не мусимо протиставляти пропаганду. Ми маємо формувати свої змісти, свої символи, свої об’єднавчі цінності, які будуть формувати систему координат у нашому культурному просторі.
Звичайно при цьому ми маємо дбати і про захист. Тобто коли ми починаємо будівельні роботи, ми майданчик обгороджуємо парканом і запускаємо туди тільки тих, хто там потрібен, а не тих, хто може нанести шкоду. Тому за цією аналогією має тривати розбудова інформаційного простору. На сьогоднішній день там твориться хаос і все що завгодно. Тільки перші кроки почалися до упорядження цього всього.
З усіх обмежень найбільший резонанс викликало відкликання прокатного посвідчення фільму “Біла гвардія”? Якими були ваші резони?
“Білу гвардію” заборонили ще до призначення мене на посаду, але я цілком солідарний із цим рішенням і я його підтримую. Власне кажучи, сам роман “Біла гвардія” є доволі українофобським, незважаючи на весь талант, який туди вклав Михайло Булгаков. Тому найбільшою катастрофою, яку він змалював у цьому романі стало входження до Києва військ Української Народної Республіки, як відомо.
Але почуття міри підвело авторів екранізації і там прояви антиукраїнського значно яскравіше виражені. Я давно дивився цей серіал, ще коли він вперше демонструвався, тому зараз я не можу якісь конкретні приклади наводити, але загальне враження в мене збереглося саме таке.
Хоч ви вже не є продюсером “Толоки”, але все ж таки, чи не могли б ви трохи розповісти про цей проект?
Я дуже не хочу, щоб мене звинувачували в заангажованості, бо дійсно я колись був продюсером цього проекту. Я повністю відсторонився від нього, повністю здійснив усі формальності, там тепер інший продюсер.
Я в свою чергу тепер курую цей проект на рівні голови Держкіно. Звичайно, ми будемо виконувати рішення Верховної Ради, рішення уряду, рішення міністерства культури по державному фінансуванню цього проекту. Звичайно, той простій, який трапився з фільмом, вдарив і по виробничим аспектам, і по творчим.
Ви знаєте, що трагічно загинув актор Віталій Лінецький, який виконував одну з головних ролей. Оскільки в нього був тільки один знімальний день, очевидно цей епізод доведеться перезнімати. Іншого виходу, на жаль, немає. Це трагедія для нас усіх. Але загалом, я думаю, що “Толока” буде продовжена.