25 жовтня у Києві пройшла конференція з протидії дезінформації «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля», організована ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.
Медійники/-ці, експерт(к)и з медіаграмотності, дезінформації штучного інтелекту та гендерних питань, члени та членкині громадських організацій й іноземних представництв зібралися, щоби відповісти на виклики інформаційної безпеки та знайти ефективні рішення проти нових загроз.
Памела Мур, виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади, відкрила захід промовою. Вона зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат й недовіру до демократії.
«Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах», – зазначила посадовиця.
Про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними розповідали на чотирьох дискусійних панелях. Під час першої спікери обговорили стан українського інфополя та інформаційні загрози в умовах війни. До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули.
«Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям – це створення власного контенту. Третій – медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації», – вважає Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Заблокувати всі канали поширення російської дезінформації у соцмережах поки неможливо. Платформами, де активно поширюють фейки, залишаються Telegram, TikTok і Meta.
«Ми вже знаємо, як працювати з Telegram, але TikTok – поки щось незвідане для нас. Telegram – це переважно текстова інформація. У TikTok інший формат, є відео та аудіо, які яскраво передають емоції. І коли люди не хочуть самостійно шукати інформацію, вони приходять в TikTok, де їм доступною мовою вкидають якийсь наратив», – пояснив Сергій Міхальков, журналіст Texty.org.ua, який спеціалізується на аналізі російської дезінформації.
Попри загальне визнання, що Росія використовує Telegram для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.
«Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok – терабайти відео, з якими складно працювати», – вважає Вадим Карпʼяк, журналіст, ведучий програми «Свобода слова».
Загрозу в поширенні пропаганди через певні соцмережі й сумніви влади щодо регулювання цих соцмереж вбачає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека – падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом
«І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, «Єдиним марафоном», який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати», – зазначила Оксана Романюк.
Окрема проблема, на думку експертів/-ок, – погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.
«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації», – розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.
За словами очільниці організації, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.
«Зараз технології такі розвинені, що ми вже не можемо бути впевненими, що є справжнім, а що – штучним. Часто можна побачити поради на кшталт «Як відрізнити справжні фото від згенерованих», але ця інформація швидко втрачає актуальність», – пояснив небезпеку Олексій Мінаков, консультант та автор тренінгів із генеративного ШІ.
Експерти/-ки переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією: автоматизованого аналізу контенту на наявність маніпуляцій, обробки великих обсягів інформації, створення власних алгоритмів для виявлення певних патернів тощо.
Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам/-цям презентували дослідження СтратКому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.
Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила 4 основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:
- виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
- представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;
- дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;
- дискредитація українських біженок за кордоном.
Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності у суспільстві.
Народна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців все ще має дещо застарілі погляди на гендерні ролі, і Росія використовує це у своїх інтересах.
«Але це не означає, що потрібно відступити й забути про права жінок. Слід проактивно реагувати й розповідати правдиву інформацію, особливо молодому поколінню», – наголосила вона.
Спікери відзначили, що українські підлітки перебувають в зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них все ще значний.
Просувати українську повістку та протистояти російським інформаційним маніпуляціям доводиться не лише вдома, а й за кордоном. Учасники четвертої дискусійної панелі обговорювали, як Україні протидіяти Росії у глобальному інформаційному просторі. Спікери погодилися, що найкраща стратегія у боротьбі з дезінформацією – поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.
«Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти – що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), – вони можуть довіряти нашій інформації», – вважає Олексій Сорокін, заступник головного редактора The Kyiv Independent.
Він зазначив, що у глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію.
Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.
Спікерами на заході також виступали: Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна»; Ольга Петрів, юристка з ШІ у ЦЕДЕМ; Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Михайло Корюкалов, фахівець із гендерних питань, кандидат політичних наук; Ксенія Калина, завідувачка комунікаційного відділу Українського інституту; Марія Липяцька, голова організації BRAND UKRAINE; Віталій Рибак, менеджер програми інформаційної стійкості NDI; Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).
Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.