23 липня після тривалої важкої хвороби пішла з життя львівська художниця Ганна Друль.
Авторка декоративної кераміки та скульптури, членкиня Національної спілки художників України, Міжнародної академії кераміки народилася 22 вересня 1960 року в місті Червонограді (нині Шептицький) на Львівщині.
У 1979 року закінчила Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша, а 1984-го — Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва(педагоги з фаху Карло Звіринський, Петро Маркович, Еммануїл Мисько). Від 1987 працювала на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. У 1998–2001 роках очолювала секції кераміки Львівської організації Національної спілки художників України.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleВід 1987 року представляла свої роботи на всеукраїнських та міжнародних виставках. Персональні відбулися у містах Львові (1989, 2000, 2006, 2013[4], 2015 (спільно з Іриною Марко), 2020, 2022, Кракові (1996, 2003–2004), Чернівцях (2014), Одесі (2016).
Окремі роботи зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства (с-ще Опішня), Музею кераміки в м. Болеславцю (Польща), музеях Мюнхена (Німеччина), Кракова, Вроцлава (Польща), Торонто (Канада) та приватних колекціях.
Серед важливих творів декоративні композиці:
- «Натовп»,
- «Країна дурнів»,
- «Діалог»,
- «Чоловічі забави»,
- «Жадоба жертви»,
- «Спадкоємець»,
- «Галицькі жінки» та багато інших.
Ганна Друль – володарка різноманітних нагород та премій.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Творчість Ганни Друль далеко виходила за межі ужиткового мистецтва. Її твори – це завжди про людину. Часом емпатично, часом іронічно, проте завжди образно, глибоко та естетично.
«Мене завжди інспірувала тільки людина. Все ще людина є основним об’єктом зацікавлення – її прагнення, вподобання, цілі, віра. Вона є рушієм поступу і творцем цивілізації, вона є митцем і автором шедеврів. Людина має здатність любити і жертвувати собою. І одночасно є причиною екологічних та соціальних катастроф, її вроджена агресія є каталізатором війн. І тоді виникає питання: чи це все ще людина? Я не маю відповіді, я ставлю питання», ‒ говорила Ганна Друль під час однієї зі своїх виставок у «Зеленій канапі».
Про прощання з Ганною Друль буде повідомлено окремо.
Усі фото – з фейсбук-сторінки Ганни Друль