Аналіз території, закупівля насіння трав і рекомендації з методики засіву – незалежна екологічна група супроводжувала усі процеси відновлення ґрунтового покриву після будівництва ВЕС на Закарпатті. Результат: уже за один сезон рослинність повернулася приблизно на 80% ділянок, де велися роботи.
У березні 2026 року в Нижньоворітській громаді запрацювала перша вітрова електростанція, зведена УК «Вітряні парки України» на Закарпатті, – 16 турбін українського виробництва ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» загальною потужністю 80,8 МВт. Одразу після завершення будівництва компанія розпочала рекультивацію: на всіх залучених територіях відновлюють поверхневий шар ґрунту та засівають ділянки сумішшю місцевих трав: райграсом, конюшиною та луговими злаками. Принцип простий: повернути ландшафту вигляд, який він мав до будівництва, без сторонніх видів рослин.
«Засівали звичайною травою, щоб не змінювати потенціал місцевих трав, щоб повернути попередній вигляд майданчиків. Весною посіяли – і практично 80% території вже відновилося», – розповідає виконавець робіт «Вітряних парків України» Михайло Сідак.
Кам'янистий ґрунт високогір'я уповільнює процес, тож суцільний покрив тут очікують сформувати вже наступного року.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Екологічний супровід незалежної групи
Ключова особливість рекультивації в Нижніх Воротах – постійна участь не корпоративних, а сторонніх екологів, які спеціалізуються на супроводі відповідних об'єктів.
«Це незалежна екологічна група – фахівці, які супроводжують такі об'єкти й надають рекомендації щодо правильної методики роботи», – пояснює Михайло Сідак.
З екологами узгоджували закупівлю трав і склад травосуміші, методику засіву, а представники групи були присутні на майданчиках під час робіт. Кожну ділянку вирівнювали – подекуди вручну, з огляду на гірський рельєф, – культивували й лише потім засівали.
Участь екологів – продовження підходу, закладеного ще на етапі проєктування станції. За словами Михайла Сідака, вітровий потенціал був лише одним із критеріїв вибору ділянок під турбіни.
«У першу чергу орієнтувалися на заміри, де буде сильніший вітер, – їх надавали європейські фахівці. По-друге, дивилися, де турбіни не заважатимуть природно-заповідному фонду: відступали від меж національного природного парку "Бойківщина", адже межуємо з ним. Вибирали ділянки безлісі та де вже була дорога», – розповідає він.
Відмова компанії від частини потенційних майданчиків і коригування розташування об’єктів відповідно до екологічних рекомендацій, дозволили мінімізувати вплив на екосистеми ще до початку будівництва.
Розвиток території навколо Нижньоворітської ВЕС
Вітропарк, зведений УК «Вітряні парки України», простягається на 8 кілометрів гірською місцевістю, через яку проходить маркований маршрут на гору Пікуй. Уздовж шляху облаштовано чотири альтанки для відпочинку туристів. Уже сьогодні маршрут використовується для освітніх та туристичних екскурсій: його відвідують школярі й туристичні групи, які здійснюють сходження на карпатські вершини. У перспективі на прилеглій території планується створення рекреаційної інфраструктури, зокрема кафе, дитячих майданчиків і велодоріжок.
«Ми б дуже хотіли, щоб наш вітропарк став єдиним в Україні, де не лише виробляється вітрова енергія, а й відпочивають люди, приходять туристи й насолоджуються краєвидами гір», — каже виконроб, який є також жителем місцевої громади.
Станція працює на громаду й у фінансовому вимірі: перша ВЕС Закарпаття вже виробила понад 100 млн кВт·год чистої електроенергії, а 3% коштів від її продажу надходять до місцевого бюджету — майже 18 млн грн, із яких 9,7 млн грн лише за п'ять місяців цього року. Ці гроші спрямовуються на школи, дороги та соціальні проєкти.
Відновлення земель після будівництва, використання місцевих видів рослин і залучення екологів до рекультивації компанією «Вітряні парки України» відповідають міжнародним практикам розвитку вітроенергетики. Такий підхід дає змогу поєднувати реалізацію енергетичних проєктів зі збереженням природного середовища та розвитком територій.