Останній шанс для «євробляхерів» – чи чергова мильна бульбашка? Офіс простих рішень і результатів на своїй сторінці у Facebook оприлюднив концепцію митної реформи. Головний меседж: нове розмитнення повинне бути максимально спрощене, а брокери – усунуті від процесу нарахування податків. За ідеєю Офісу, концепція має реформувати митницю. Головна ідея: зменшити кількість служб контролю та залишити лише дві – митницю і прикордонну. Що стосується автомобілів, то їх можна буде розмитнювати без прив’язки до вартості, а за прозорою формулою, і при оформленні автівки максимально прибрати людський фактор.
Мої вітання, це проект «Стінка на стінку». Відділити зерно від полови пропоную разом із нашими гостями студії: це екс-керівник Львівської митниці Левко Прокіпчук та співзасновник громадської організації «Доступне авто» Михайло Катрук. Радий вітати вас. Очікую впродовж ефіру і на зворотній зв’язок від наших глядачів – на порталі ZAXID.NET уже стартувало інтерактивне голосування.
Отож, то чого більше в цій концепції, панове? Реального бажання змін чи пресловутого популізму? Хто почне? Левку.
Левко Прокіпчук: Ну знаєте, важко оцінювати ідею Офісу простих рішень без документа, без того, як вони це прописують. На малюнку чи на словах воно ніби гарно виглядає, а як воно дійде до практичного втілення в життя – це зараз дуже важко сказати.
Але оця теорія, яку вони виклали, – чи вона має право на життя?
Левко Прокіпчук: Вона має право на життя. Єдине, що треба врахувати: що в такому випадку ті пропозиції, які вони дають, – мито й ПДВ має бути нульове, а вже сума податку буде лягати в основу акцизу. І, як я розумію, ідея полягає в тому, що така методика чи така формула унеможливлює якісь махінації з двох сторін – як зі сторони особи, яка завозить транспортний засіб, власника щодо заниження вартості, так і зі сторони митниці в частині завищення вартості для більшого стягнення податків.
Михайле, що скажете?
Михайло Катрук: Мені насправді не дуже подобається ця ідея. Офіс простих рішень пропонує якесь просте рішення, і справді воно звучить досить просто. Але проблема в тому, що суть проблеми, проблематика ця – для неї потрібне не просте рішення, для неї потрібне ефективне рішення.
Так, я згоден з тим, що введення ось такої формули, єдиної концепції спрощеного розмитнення автомобілів забере дуже багато корупціоногенних факторів зі сторони митниці. Тому що справді – формула буде проста, і схімічити або щось «порішати» буде надзвичайно складно, тому що це вже буде гола математика і прив’язка до паспортних даних автомобіля.
А сьогодні конкретно що можна, як ви кажете, схімічити, аби розмитнитися дешевше?
Михайло Катрук: У нас зараз основні платежі нараховуються від двох чинників: це від вартості автомобіля і від його двигуна. З двигуном особливо не похімічиш, тому що є документи, паспорт. Але є ціна. І от з цією ціною дуже люблять гратися: тобто, наприклад, купити за кордоном автомобіль дорожче, потім переробити інвойс на вдвічі-втричі нижчу ціну – і, відповідно, вже від цієї ціни танцювати.
Було дуже багато випадків (у тому числі й ті, які навіть потрапили в офіційні ЗМІ) про те, коли везли, по суті, елітні автомобілі, а задекларована їхня вартість була 10 000–15 000 доларів, що очевидно повний нонсенс. І за рахунок цього економилася дуже велика сума для того, хто цей автомобіль розмитнював, і водночас величезні втрати до бюджету. Відповідно, і поширювало корупцію на митниці, тому що просто так це зробити неможливо. Як би там не було, можна по-різному ставитися до працівників митниці, але вони не перший рік там працюють – і відрізнити нормальний інвойс від того, який був на колінці надряпаний перед кордоном, вони можуть. Тому очевидно, що там відбувалися певні неприємні корупційні дії, які дозволяли цю схему.
Тому я вітаю це рішення – те, що пропонує Саакашвілі з його Офісом простих рішень. Так, на митниці це забере корупцію. Але я вважаю, що соціальна напруга, яку викличе прийняття такого законопроекту, буде більшою, ніж ті незначні перемоги, які ми отримаємо на митниці.
Давайте спробуємо якось розділити це питання на частини. Зараз для того, щоби оформити машину на кордоні, потрібен список з 26, майже 30…?
Левко Прокіпчук: Ви знаєте, це якраз дуже велика омана, яку озвучив власне Міхеіл Саакашвілі з Офісу простих рішень, що для оформлення транспортного засобу (навіть не транспортного засобу – там «товару» звучало) потрібно в сумі 26 документів. Ні, для автомобілів не потрібно того. Тобто треба документ-інвойс про купівлю-продаж, реєстраційний паспорт про зняття з обліку. Зараз, по суті, навіть сертифікат не потрібний, вже тільки при реєстрації. Фактично – все.
Михайло Катрук: Справді, зараз розмитнення реально досить просте. Там немає якогось, як кажуть, rocket science. Просто з цим є проблема – проблема саме в митній вартості. І от якраз, напевно, в Офісі простих рішень вони почули: «Ага, проблема в митній вартості.. Вартість в основному рахується від ціни… Все, забираємо ціну – маємо Грузію з її успішним досвідом (чи не успішним – це теж можна довго сперечатися). І все».
Досвід швидкого розмитнення ви маєте на увазі?
Левко Прокіпчук: Швидкий чому? Тому, що в них не йде прив’язка до власності. У Грузії йде прив’язка до цих характеристик, які сказав Михайло: воно йде до об’єму двигуна, до типу двигуна і до року.
Михайло Катрук: Типу нема – суто об’єм, вік. І ще там руль: бо в них правосторонні машини з Японії, правосторонні, лівосторонні, ну і гібриди в них зараз трошки по-інакшому рахують.
А давайте послухаємо, що безпосередньо скажуть торговці автомобілів в Україні про спрощену процедуру розмитнення. Чи стануть вживані авто з Європи та Америки дешевшими, і які перспективи відкриває концепція митної реформи, зокрема в питанні відміни митної вартості авто і перехід на оформлення за так званою «формулою». Пропоную послухати коментарі керівника одного з найбільших автодилерів у Львові.
***
Андрій Дулик (власник компанії «ЛюбеАвто»): «Коли буде виведена єдина формула виведення розрахунку для розмитнення автомобіля – це є дуже добре. Тому що якщо взяти, наприклад, нам як людям, які займаються продажем автомобілів – для американських автомобілів ми чітко розуміємо, що нашому клієнту ми можемо чітко прорахувати ціну розмитнення, тому що ми купили за певну суму і від тої суми ми розмитнюємо. Європа – звичайно, що є по-різному, тому що може бути така вартість, така вартість… Але коли в нас буде виведена чітка формула, що рік, кубатура, об’єм двигуна і вага, то ми чітко розуміємо, скільки буде це розмитнення коштувати.
Це дуже добре, тому що для нашого клієнта ми прорахуємо кінцеву ціну. Тому що на даний момент ми не можемо по європейських автомобілях прорахувати, тому що одна митниця пропускає автомобіль за такою ціною, а друга – за іншою, тобто є різниця. Одна частина України, скажемо регіон, рахує, що може бути цей автомобіль куплений за 2000 євро, а інший рахує, що може бути куплений за 3000 євро».
***
Пане Левку, розтлумачте, от так може бути, що одна митниця рахує по-одному, а інша вже додає до вартості 1000 євро?
Левко Прокіпчук: Я би хотів доповнити те, що сказано. Там було ще власне наголошено, що з американськими автомобілями особливих проблем немає. Немає тому, що є відкриті дані щодо аукціонів, на яких купляються транспортні засоби, будь-яка посадова особа в митниці може перевірити ці дані, і до них є довіра. З європейськими автомобілями ситуація трошки інша. Це те, що казав Михайло – теоретично можна намалювати на коліні інвойс. Тобто ти можеш тільки припускати, що вказаний автомобіль був куплений за більшу ціну або за меншу ціну.
Але ж діяли оці каталоги…
Левко Прокіпчук: Так, певний період діяли ці каталоги. Слід розуміти, що вони насправді і для митниці не були безкоштовні. Тобто вони вимагали відповідних договорів між центральним апаратом і відповідним SCHWACKE. SCHWACKE – воно теж не зняло повністю проблему, воно вирішило проблему, що однаковий підхід на різних митницях в основному був. Але проблема в тому, що кожен автомобіль може мати інший стан. І, в тому числі, з тим також були певні махінації щодо пробігу автомобіля. Тобто при ввезені в Україну автомобіля пробіг накручували таким чином, щоби занизити вартість. Після того, як оформлявся транспортний засіб, ставився на облік – автомобільний пробіг вже скручувався назад чи навіть більше. І, відповідно, вже виставлявся на продаж.
Михайле, ми чули, що продавці автомобілів не можуть зорієнтувати покупців, скільки автомобіль буде коштувати реально після цього розмитнення. Як зробити цю процедуру такою, щоби було все чітко і зрозуміло і для покупця, хто купує автомобіль, і для продавця?
Михайло Катрук: У цій ситуації, яка в нас зараз є, що проблеми з цінами, винні обидві сторони. Тому що казати, що погана тільки митниця, не можна. Багато водіїв спеціально самі ж занижували митну вартість автомобіля для того, щоби певним чином зекономити. Тому вийшла така двостороння дія, коли люди намагалися обдурити митницю, а митниця в цей же ж час намагалася обдурити людей.
Але вочевидь, Михайле, не самі люди, а ті, хто допомагав розмитнювати ці автомобілі.
Михайло Катрук: Так-так.
Бо розмитнити самому автомобіль, наскільки я розумію, не так просто, навіть із певними знаннями.
Михайло Катрук: Зараз це вже набагато легше, тому що і час пройшов, і люди вже цього трішки навчилися.
Левко Прокіпчук: І, крім того, програма вже дозволяє і дає можливість самому…
Михайло Катрук: …самостійно це все зробити. І справді, Левко сказав правильно: з американськими автомобілями нема проблем. І там навіть суть не так в тому, що є відкрита ціна аукціону, а в тому, що в тебе є виписка з банку про грошовий переказ. Тому що ти офіційно платиш на аукціон певну суму, потім подаєш ці документи на митницю і йдеш по так званому першому способу, тобто по інвойсу.
З Європою справді все складніше – тому що багато країн з різними правилами своїми, інвойси виглядають по-різному, і як чітко сказати ціну, ніхто не знає. SCHWACKE згадувався – це німецький каталог, це була хороша ініціатива при всіх його недоліках. За нього потрібно платити, якщо я не помиляюся, близько 1 євро за кожен запит по автомобілю.
В деяких моментах ціни були справді не дуже адекватні, але це мізерні випадки. Тобто в загальній картині це було нехай до 5% випадків. У всіх решта випадків ціна давалася достатньо адекватно. І воно справді допомагало визначити одну ціну: тобто не важливо, чи ти поїхав на Волинь, чи у Львів, чи десь в Харків, Запоріжжя – ти отримував одну і ту саму ціну розмитнення.
Левко Прокіпчук: І хотів би доповнити Михайла, що оця система дозволяла прогнозувати свої витрати, що дуже важливо.
Це ж найважливіше.
Левко Прокіпчук: Людині знайшли машину, вона задоволена, їй показали, сказали: «Окей, тобі буде така-то вартість сплати податків». Ти приїжджаєш – тобі кажуть: «Вибачай, вартість цього автомобіля в два рази більша», – відповідно і сума податків.
Михайло Катрук: Так, і правильно було підмічено, що проблема в тому, що все-таки автомобілі є різні – тобто є автомобілі биті, фарбовані. І стан автомобіля так само дуже сильно на це впливає. Ну, але ми ніколи не знайдемо ідеальну формулу – завжди буде хтось, хто буде казати, що це не так, то не так. І тут якраз проблема в тому, що, можливо, справді потрібне якесь неймовірно просте рішення – або щось набагато комплексніше і серйозніше.
Ну, але це просте рішення… Виправте мене, якщо я не правий: беремо Mercedes 2008 року з дволітровим двигуном і в повному фулі, і Renault Megane тих самих років – але виходить зрівнялівка, зовсім різні автомобілі з однаковим розмитненням. Чи тут є оця справедливість?
Михайло Катрук: Частково вона тут збережена. Якщо ми говоримо, наприклад, про те рішення, яке пропонується оцим Офісом: це приблизно той самий вік тих самих автомобілів, приблизно той самий двигун – відповідно, і ціна розмитнення в них буде приблизно одна і та сама. Ну але ж всі прекрасно розуміють, що коли ти купляєш дорожчий автомобіль, то у тебе, відповідно, і витрати на його обслуговування будуть вищі. Тому в цьому випадку певна така соціальна рівність збережена. Проте вона жахливо порушена, коли ми говоримо вже про трошки новіші автомобілі. Я дивився в тій ж самій Грузії, яку нам намагаються сюди привезти з їхнім досвідом, – в них розмитнення однорічного Mercedes з трилітровим двигуном у районі 3500 доларів коштувало б. А Renault Megane 2011 року коштував би в районі 800–900 доларів. Тобто виходять два абсолютно різні автомобілі, один практично новий, а різниця не є вже аж така велика.
Ну але пам’ятаємо, що в нас також є оцей податок на розкішні автомобілі, який покупець змушений платити впродовж п’яти років.
Михайло Катрук: Так, але там зараз стоїть ліміт 63000 або 64000 доларів, причому це вартість кожного року.
А тут можна занизити цю вартість, що стосується новіших автомобілів?
Левко Прокіпчук: Там трохи інший принцип розрахунку того податку. Там щороку, якщо я не помиляюся, Міністерство економіки в себе на сайті розміщує інформацію про ті автомобілі, з яких ти маєш платити 25 тисяч. І там вже від стану не залежить – тобто ти можеш розказувати, що твій Mercedes битий і мальований, але є марка, є об’єм, є рік випуску.
Тобто ця корупційна схема прибрана?
Левко Прокіпчук: Вона дає можливість прогнозувати. Людина, коли обирає автомобіль, може зайти на сайт і подивитися, чи вона буде платити ці 25 тисяч гривень щороку, чи не буде платити.
Михайло Катрук: Ну і скільки років вона буде це приблизно платити.
Панове, йдеться про те, що цей акцизний збір пропонують зняти спочатку з так званих євробляхарів, так? Це ввезені до 1 травня 2020 року.
Михайло Катрук: Це ви говорите про ці три законопроекти?
Так.
Левко Прокіпчук: То це вже не є законопроекти Офісу?
Це вже не Офіс, це вже депутати пропонують. Якщо це авто з порушенням перебуває на території України, оцих бляхарів спонукають до того, щоби вони сплатили лише, здається, 8500 гривень добровільного внеску – і далі фактично він може спокійно собі перебувати на території України.
Тобто, знову ж таки, про справедливість. Оці бляхарі, які свого часу, пане Левку, при вас розмитнили свої транспортні засоби, кажуть: «А чому ж ми так поспішили?» А ті скажуть: «От бачите, ми дочекалися правильного часу».
Левко Прокіпчук: Тут історія така, що навіть для тих євробляхарів, які оформлялися в кінці 2018 на початку 2019 року, то законом була передбачена 50% знижки на акциз так само. Тобто їм законодавець теж пішов назустріч, теж вони платили цей добровільний внесок – 8500 гривень. Єдине, що зараз би оформляли при умові, що цей законопроект в такій редакції буде прийнятий, – вони звільняться від сплати акцизу. Мито і ПДВ вони так само будуть сплачувати.
А щодо штрафів? Вони ж повинні були платити оці драконівські штрафи. Взагалі, скільки їх було сплачено? Ми не бачимо цієї статистики.
Левко Прокіпчук: Я от дивився цей законопроект (3606 по-моєму), що якраз про добровільний внесок 8500 гривень. Це фактично майже повністю переписані ті норми, які були в законі 2612. І вони побачили, що вони є дієві з точки зору якої? По-перше, ніби є додаткова сплата 8500 гривень. По-друге, людина, сплативши ці 8500 гривень, отримує певну амністію від попередніх порушень. І таким чином ніби стимулюється цих громадян до швидкого оформлення вказаних транспортних засобів. Я особисто не вірю, що таких автомобілів є багато вже.
Можливо, вони десь по селах стоять, в районах дуже багато покинутих цих автомобілів.
Левко Прокіпчук: Розумієте, вже кілька разів переносили оці періоди для оформлення легалізації євроблях. Я думаю, що якщо вони лишилися, то це лишилося менше, ніж те, що було оформлено за перший період. А за перший період, я маю на увазі 2018–2019 рік, по Україні в цілому тоді оформлено близько 240 000 транспортних засобів.
От ви згадали про цифру, і якою б не була заплутаною ця процедура розмитнення, кількість митних операцій на Львівщині стабільно висока. Навіть кількамісячна карантинна халепа навесні цього року не внесла особливої погоди в цей процес. Почуємо актуальну статистику від Галицької митниці.
***
Степан Бочаров (начальник управління митного контролю та оформлення Галицької митниці): «Якщо в цифрах, то протягом семи місяців цього року в нас оформлено близько 32 000 транспортних засобів. Минулий рік – близько 53 000 транспортних засобів оформлено в зоні діяльності Галицької митниці державними службами.
Якщо з тих 53 000 транспортних засобів виокремити так звані євробляхи, то плюс-мінус цифра однакова. З тих 32 000 транспортних засобів близько 2 мільярдів гривень перераховано до Держбюджету. За минулий рік з урахуванням оформлення євроблях – майже 3,5 мільярда гривень було перераховано до Держбюджету».
***
Ну от зараз при розмитненні автомобіля треба заплатити три основні податки: це ввізне мито, акциз і ПДВ. Якщо ми забираємо оцей акциз (тобто припустимо, що все ж добра воля перетвориться в щось дієве), то про який відсоток від вартості автомобіля ми можемо говорити? Наскільки вони можуть реально здешевшати для автомобілів?
Михайло Катрук: Якщо дивитися за прикладом Грузії, тоді автомобілі справді суттєво подешевшали. Але це ми говоримо в основному про автомобілі новіші. Тобто як я вже казав, можна ввести автомобіль 2019 року з трилітровим двигуном і заплатити сумарно ну хай 4000 доларів податку. Відповідно, для цього самого автомобіля в Україні зараз діє насправді приблизно така сама схема. Тобто чому цей закон, який в нас діє зараз, викликав свого часу дуже багато обурення? Бо по факту вийшло так, що новіші автомобілі стали дешевшими, причому суттєво дешевшими, а старіші автомобілі стали дорожчими.
І взагалі поза законом.
Левко Прокіпчук: Ні, їх якраз дали можливість узаконити. Тому що раніше через обмеження по колишньому стандарту ти взагалі не міг їх оформити у вільний обіг.
Михайло Катрук: Так, Євро-4, Євро-3… Але я би хотів трошки повернутися до попереднього питання. Ви згадували ці три законопроекти, які зараз розглядаються як спосіб вирішення проблеми на авторинку. Відверто – я, напевно, разів п’ять намагався написати аналіз цих законопроектів, щоби висловити свою думку. І кожного разу, коли доходив десь до середини, я це все витирав і починав спочатку. Тому що там така солянка...
Там непросто.
Михайло Катрук: Там стільки всього намішано на купу, що… Насправді у будь-якого законопроекту завжди є бенефіціари – кому це треба. І коли я читаю оці три законопроекти, в мене очі розбігаються – на кого ж це показати, кому ж це вигідно? В мене така підозра, що там така довга черга людей.
А чи не суперечить це одне одному – те, що пропонує Саакашвілі?
Михайло Катрук: Воно суперечить. Тобто по факту там є норма про те, що певним соціальним верствам населення буде знову дозволено ввозити автомобілі безкоштовно раз на певний період.
Левко Прокіпчук: Учасники бойових дій.
Михайло Катрук: Чорнобильці.
Тобто це що, ми знову повернемося до того, що хтось буде керувати чужим автомобілем?
Левко Прокіпчук: Власне в тому і проблема, що вони не передбачили такого стримуючого механізму, щоби не можна було передавати в користування.
Михайло Катрук: Вони передбачили лише для людей з інвалідністю.
Левко Прокіпчук: Окей, цим людям треба дати можливість, надати якісь пільги. Але треба передбачити таку можливість, щоби ця ситуація не використовувалася як схема ввезення автомобілів без сплати податків.
Михайло Катрук: Як колись у нас люди з вадами їздили в кадилаках і броньованих мерседесах.
Зате можна паркуватися на місцях для інвалідів.
Михайло Катрук: Потім там є норма про те, що хочуть на декілька років видати, якщо ти ввозиш фуру для комерційного призначення – ПДВ на три роки безпроцентна розстрочка. Там є зміни по яхтах, що вони хочуть…
Левко Прокіпчук: Яхти включили як товари розкоші. Тобто виходить, що за машину ти маєш платити 25 000 гривень щороку, а за яхту не маєш.
Ну бачите, ви так і сказали про бенефіціарів.
Михайло Катрук: Там насправді дуже багато таких речей, які по суті відштовхують. Хоча я є прихильником повної відміни акцизу як податку, що є в цих трьох законопроектах, але оцей комплекс я не підтримую. Як на мене, це внесе ще більший хаос.
Я зараз скажу, можливо, трохи непопулярну річ, але мені теж не дуже подобається ідея з 8500, тобто з цим добровільним внеском. Тому що як би там не було, але в соціумі має бути порядок, і людина має знати про те, що якщо вона вчинила неправомірні дії – за них буде відповідальність. Я – підприємець, який кожного місяця сплачує досить немаленькі податки. В мене може виникнути бажання перестати платити ці податки…
Бо, можливо, буде амністія. Так само з кримінальними злочинами – дійдемо до такого.
Михайло Катрук: Тому я розумію цих людей, я розумію, для чого вони ввозили ці автомобілі. І справді там є велика категорія людей, які ввезли їх не по добрій волі – їм справді був потрібен автомобіль для малого бізнесу, є різні життєві ситуації. Але, на жаль, на цій темі почали паразитувати люди, і зараз ці 8500 – це дуже спірна тема.
Левко Прокіпчук: Мене, наприклад, в цих законопроектах почало дуже дивувати це повернення техогляду без якихось механізмів, щоби не перетворити оцей техогляд у продажу талонів – там немає жодних стримуючих механізмів.
Михайло Катрук: Що найцікавіше, в нас би техогляд мав би з’явитися вже з наступного року, бо це є один з тих пунктів справжньої Угоди про асоціацію з ЄС – оце єдине, що вони по автомобілях справді від нас вимагають. Але дуже правильно відзначено: я просто пам’ятаю, які були техогляди…
Пригадаємо «Запорожець» власне.
Михайло Катрук: Там все було дуже чесно. Тому я і кажу – для того, щоби вводити техогляд в певній державі, то це потрібно не законом робити. Спочатку готується інфраструктура, а тоді під це вже робляться підзаконні акти, і потім це все вже фіналізується певним законом чи зводом законів. А так виходить просто декілька абзаців: все, ми вводимо в Україні техогляд – і ви собі кохайтеся, як знаєте…
«Десять років я пропоную відмінити всі податки, прив’язані до вартості авто – ПДВ та мито, тобто замінити фіксованим авто-податком». Допис такого змісту виклав у себе на сторінці у Facebook гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко. Він також переконаний, що ідея Міхеіла Саакашвілі на часі, аби відмовитися від митної вартості авто і проводити митне оформлення за формулою. «Бо згідно з методикою, затвердженою Кабміном, я можу одне і те ж авто оцінити в 1000 доларів або в 10000 “зелених”, і буду правий. А от щодо брокерів, то Міхеіла хтось ввів в оману, оскільки жодної брокерської монополії в нас не існує – будь-який громадянин має право сам оформити документи. Просто люди не знають, як заповнювати їх, і платять брокерам», – підкреслив у своєму публічному дописі у соцмережах Олег Назаренко.
Отож, знову ж таки про брокерів говорить Назаренко. Невже не існує оцієї монополії брокерів, які можуть підтасувати вартість автомобіля? І чи дійсно якщо їх відсунути від цього процесу, в нас нарешті буде якась справедливість у цьому питанні?
Левко Прокіпчук: Коли був перший період оформлення євроблях в кінці 2018 – початку 2019 року, на той момент для того, щоби задекларувати транспортний засіб, ти мав мати відповідну програму, щоб заповнити декларацію і відправити її до митниці. Вартість цієї програми стартувала від 7500 і до 10 000 гривень. Відповідно, людині було невигідно заради однієї операції придбавати цю програму – вона шукала того, хто її вже має, хто знає, як заповнити, і заповнювала.
На даний момент Державна митна служба в особистому кабінеті створила умови так, що кожен громадянин з електронним цифровим підписом може, використовуючи цей сервіс, самостійно заповнити відповідні документи. Очевидно, що треба розбиратися, як заповнювати.
Багато було таких людей, які дійсно цим скористалися?
Левко Прокіпчук: Два або три місяці тому я бачив допис керівника ІТ-департаменту Держмитслужби, і він говорив про 200 громадян. Це невелика кількість. Але тут питання полягає в тому, що, очевидно, окрім надання якихось можливостей, треба ще максимально спростити форму самої декларації, щоби будь-яка людина з середньою освітою могла її заповнити.
На даний момент, очевидно, перший крок був зроблений – тобто дали можливість, але треба працювати над спрощенням формули. Коли це буде просто, то відпаде потреба шукати людину, яка вміє то робити, яка це робила. А ще як пропаде потреба в, як ви назвали, підтасуванні вартості – то взагалі цього не потрібно буде.
Михайле, брокери – чи вони впливають на це?
Михайло Катрук: Брокери – це не зло. І всі люди, які більше в темі цього питання, прекрасно розуміють, що брокери – це всього-на-всього люди, які спеціалізуються на певних діях.
Це не «рішали»?
Михайло Катрук: Це не «рішали», абсолютно. І вони, по суті, допомагають людям оформити автомобіль. Це так само, як ви хочете зробити вдома ремонт, у вас є два варіанти: ви його робите або самі, або наймаєте професіоналів.
Або купуєте квартиру – так само є посередник, який вам підшукає, ріелтор.
Михайло Катрук: Так, тому говорити про монополію взагалі не можна.
Левко Прокіпчук: Перепрошую, Михайле. Я хотів би ще сказати, що на даний момент митна брокерська діяльність не є навіть ліцензованою діяльністю.
Будь-хто може робити? Колишні митники.
Левко Прокіпчук: Може бути. Колишні митники можуть, якщо не буде конфлікту – там рік часу з дня звільнення.
Михайло Катрук: Це раз, а друге – дуже часто самі брокери виступають свого роду запобіжниками. Бо це все-таки людина, яка залучена до процесу, і вона якось може вплинути, якщо виникають конфліктні ситуації між митницею і людиною.
Щодо допису один дуже маленький коментар. Всім, хто подивиться: дописи Олега Назаренка треба читати дуже обережно з двох причин. По-перше, ця людина вже дуже багато років займається розвитком автомобільного ринку – і ми прекрасно бачимо, до чого це дійшло. А друге, що мене найбільше шокувало, – нещодавно ця людина виступила з такою а-ля вимогою скасувати закон «Про мову», бо це вплине на вартість автомобіля, автомобілі доведеться переводити на українську мову.
До речі, він свій допис виклав російською мовою.
Михайло Катрук: Тому кажу – це людина з величезним досвідом, справді в нього, можливо, є що повчитися. Але якщо ви його читаєте – читайте це акуратно і включайте мізки.
Панове, фіналізуючи нашу розмову, хочу від вас почути ваші рецепти виходу з цієї ситуації. Тобто перспективи впровадження реформи на митниці і голосування оцих законопроектів, які можуть покращити розмитнення автомобілів в Україні.
Михайло Катрук: У мене такий рецепт є, тому що ми останні три роки його відстоюємо. Він складається з двох етапів. Перший етап – це взагалі повна відміна акцизу як податку: тобто автомобіль – це не предмет розкоші, він має бути абсолютно доступний, це раз. І друге, якраз дотичне до тематики нашої передачі, – це те, що справді інші податки прив’язані до митної вартості, тому потрібно вводити певний комплекс інформаційних та інших рішень. В тому числі це і фіксація пробігу, й обмін даними між українською митницею та іншими митницями або юридичними особами. Тобто зробити процес визначення вартості максимально прозорим і забрати акциз – це два рішення, які приведуть наш ринок до цивілізованого стану.
Ваша черга, пане Левку.
Левко Прокіпчук: Я коротко прокоментую те, що Михайло сказав. Тобто ситуація така, що мають право на існування ці пропозиції при умові, якби був обмін даними. Але оскільки цей обмін даними, повірте, дуже непростий, складний процес, і не всі, далеко не всі митні адміністрації нам готові надавати доступ до цього… Тобто при залишенні формули вартості транспортного засобу будуть перекоси як в одну, так і в іншу сторону.
А стосовно законопроектів і пропозицій Офісу простих рішень щодо оформлення транспортних засобів конкретно – це насправді два паралельні шляхи, вони, можна сказати, один одному в певній частині навіть суперечать. Тому що ці три закони скасовують акциз, а в Офісі простих рішень говорять навпаки про скасування тих податків, які від вартості – тобто, умовно кажучи, мито і ПДВ. Важко оцінювати кінцеву пропозицію Офісу простих рішень без фіналізації тексту того законопроекту. Ми зараз тільки обговорюємо загальну ідею чи обговорюємо слайд, який висвітлили.
Отож хотіли як краще, а вийшло як завжди. Сподіваюсь, це не про нову концепцію митної реформи в Україні, яку ми сьогодні, зокрема, обговорили з нашими спікерами. Я дякую за предметну розмову екс-керівнику Львівської митниці Левкові Прокіпчуку та співзасновникові організації «Доступне авто» Михайлові Катруку.
На нашому ж порталі ZAXID.NET триває тематичне інтерактивне голосування. Обов’язково зайдіть, нам важлива ваша думка. А це був проект «Стінка на стінку», побачимося вже наступної середи о 21:00. Щасти.