Унаслідок потрійної ДТП Lexus розірвало на шматки... В аварії на Самбірщині постраждало семеро пасажирів автобуса... На трасі Львів–Шегині п’яний водій спричинив ДТП із пятьма постраждалими… І це лише мала частина тих жахаючих автотрощ останніх тижнів на Львівщині. Масовий травматизм, каліцтва і летальність стали чомусь для нас нормою.
«Другий фронт» і війна на дорогах без мети, без ідеї, без логіки – тема нашої програми сьогодні. Це «Стінка на стінку» і я, Віталій Кубліков, вітаю вас і представляю наших гостей. Тож це Роман Пилипенко – очільник Патрульної поліції Львівщини, і активіст громадського руху «Дорожній контроль Захід» Олександр Клімов. Також закликаю брати участь в інтерактиві – наше голосування просто зараз стартує на порталі ZAXID.NET.
Отож, якими б цинічними не були журналісти, але вже навіть нам немає сил щодня бачити оці криваві зведення з доріг – що вже казати про патрульних, про медиків, про оцих рятувальників, які вирізають тіла з понівеченого металу. Пане Романе, що будемо з цим робити?
Роман Пилипенко: Я глибоко переконаний, що проблему з аварійністю на дорогах максимально допоможе нам вирішити автоматична фіксація не тільки порушення швидкісного режиму, а в принципі, в комплексі. Це і обгін в забороненому місці, особливо в місцях концентрації ДТП, де варто встановлювати автоматичну фіксацію. Як на мене, це те, що дасть нам максимальну можливість убезпечити людей. Окрім того, що ми можемо збільшувати кількість патрулів, наближати їх до місць концентрації ДТП, ми всі прекрасно розуміємо, що навіть якщо втричі нам збільшити штат, і він буде повністю заповнений, ми, звичайно, не можемо поставити наряд через кожні…
Тобто біля кожного куща поліцейського не поставиш?
Роман Пилипенко: …через кожні 500 метрів. Так само є велика проблема – це те, як навчаються наші майбутні водії і отримують водійські посвідчення.
Тобто ви про корупційні схеми кажете? Чи про систему, як вона працює? Переатестація…
Роман Пилипенко: Я в принципі говорю про те, як люди навчаються в автошколі і в подальшому здають іспит у Сервісному центрі. На мою думку, з цим так само треба щось робити.
Ну вже ж камери там повводили, тобто за екзаменами можна стежити онлайн. Так само в машинах у автошколах стоять відеореєстратори. Що ще потрібно?
Роман Пилипенко: Я вважаю, що треба змінювати сам підхід до навчання. Просто зверніть увагу: коли в місті їде транспортний засіб із літерою «У» з інструктором – і просто подивіться, як їздять під час навчання громадяни.
Олександре, ви не з чуток знаєте, як впливають нові дороги на аварійність, зокрема на Червоноградському напрямку, який постійно фігурує у зведеннях. Не було дороги – було погано. Є дорога – стало чомусь ще гірше. Власне ця крилата фраза про дурнів і дороги в нас набуває якогось нового сенсу.
Олександр Клімов: Водій дійсно порушує правила дорожнього руху, і це правда, це факт. Але відсутність правоохоронців на дорогах саме в напрямку Червонограда… Тому що їх можна спостерігати в напрямку Жовкви: там, де є знаки обмежування швидкості – там є працівники поліції з приладами фіксації швидкості TruCAM чи іншими. І я можу сказати одне: що на сьогоднішній день чомусь продовжується далі та сама стара схема працівників ДАІ, що можна дати 200 гривень і поїхати далі.
Поліції, ви мали на увазі?
Олександр Клімов: Так. Я розумію, що це зараз буде ніби звинувачення і так далі, і що такого не відбувається… Таке відбувається – це люди самі розказують: мене зупинили, я дав 200 гривень і поїхав, тому що штраф у тому випадку – 255 гривень. За 200 гривень ти спокійно собі їдеш далі. Я думаю, це також велика проблема.
Пан Роман сказав, що отримання водійського посвідчення – можливо, якісь там корупційні схеми…
Роман Пилипенко: Я за корупційні схеми слова не сказав.
Олександр Клімов: Саме підрозділ МВС Сервісний центр так само підпорядковується міністру Авакову – міністерству, МВС. І ви також туди ж підпорядковуєтесь. Це одна і та сама система, одна і та сама структура. І хто там купляє права, і хто дальше їздить по дорогах, і також ваші працівники, які неодноразово потрапляли в ДТП по глупості, по тупості, як кажуть – вони, можливо, також купляли ці права. Ви ж набираєте працівників у поліцію я не знаю, яким зараз чином, Але там є деякі такі, які взагалі не розуміють, куди вони потрапили – і вони законів не знають.
Що сказати далі… Вина водіїв тут дуже велика. Тому що перевищення швидкості є насправді. Але чи допоможе фото- і відеофіксація? Не знаю. Тому що, можливо, треба з водіями проводити якісь… Штрафи – це одне. Штраф – це заплатив – і забув. Можливо, треба дати водієві покарання, наприклад, на тижневий курс знання правил дорожнього руху.
Переатестація.
Олександр Клімов: Так, переатестація, щоб водіїв вчили. Водій тоді буде знати, що йому дали привід ходити кожного дня туда-то, туда-то.
Пане Романе, що зараз є? Проапелюйте оцю ситуацію. Якщо людина, наприклад, порушує швидкісні режими, порушує правила, в неї забирають ці права. Що далі? Її відправляють на переатестацію в той самий сервіс?
Роман Пилипенко: За перевищення швидкості, на превеликий жаль, на сьогоднішній день (тут я погоджуюсь) якщо людина десять разів буде зафіксована за допомогою камер автоматичної фіксації – він сплатив штраф, він має чистий спокій. Наскільки я знаю, є законодавча ініціатива щодо тої певної кількості, була свого часу розмова за штрафні бали. І я так само повністю підтримую. Тому що суть яка? Людина має розуміти, що якщо ти порушив більше п’яти разів на місяць (умовно – це має прописати законодавець), відповідно, ти автоматично позбавляєшся права керування до того моменту, доки ти знову не пройдеш курси навчання і знову не здаси той іспит.
Звичайно, я підтримую, що це досить дієвий захід. Тому що окрім того, що людина буде витрачати свій час замість ходити на роботу або замість того, щоб побути з сім’єю, він буде проходити повторні курси. Потім друга сторона медалі – що він не може користуватися своїм власним транспортом, а багато хто ним заробляє собі на життя. І тому я вважаю, що це як стримуючий фактор працювало би.
Я пропоную подивитися наш сюжет, як водії реагують на вимірювання швидкості на наших дорогах.
***
Село Ков’ярі, виїзд зі Львова. Одна з ділянок траси Київ–Чоп, де вже давно працює TruCAM. Водії тут систематично порушують швидкісні режими.
Патрульний поліцейський: «85».
При цьому дозволена швидкість у населеному пункті обмежена 50 кілометрами на годину. Навіть плюс 20 так званих «пільгових кілометрів» не рятують.
Патрульний поліцейський: «Рухаєтеся зі швидкістю 85 кілометрів на годину».
Водій: «А де населений пункт?»
Патрульний поліцейський: «Населений пункт – он, чітко позначений знак, скло Ков’ярі».
Однак цього водія більше цікавить не порушення, а хто і яке право має його знімати.
Водій: «Скажіть, най заберуть камеру, бо я можу зараз щось кинути туди».
Патрульний поліцейський: «Спокійно».
Водій: «Скажіть, най заберуть камеру».
Водій врешті таки визнав свою вину. Оплата на місці, через термінал, 255 гривень.
Наступний порушник не забарився.
Пан Олександр (водій): «І скільки?»
Патрульний поліцейський: «90, водій, перевищуєте швидкість у населеному пункті».
Пан Олександр з Центральної України навіть не сперечається з копами – каже, дійсно зловив ґаву і пропустив знак. Та запевняє: на трасі більше ста не їздить, при цьому його обганяють як стоячого. Вважає, що штрафи за перевищення швидкості в Україні геть несерйозні.
Пан Олександр (водій): «Наші люди в’їжджають у Польщу. Тут він валить 150 – а Польщі буде їхати 90. Про Німеччину я просто промовчу. Штраф 10 євро – 400 євро. Де логіка?»
Самі ж патрульні констатують, що більшість водіїв уже навіть не просять відеодоказів – платять штраф і женуть далі.
Юлія Сорокіна (патрульна поліцейська): «На наш час 255 гривень – це сходити в магазин один раз, купити продуктів на раз. Відповідно, навіть 510 – це не є великі гроші на сьогоднішній день для водія. Тобто він хоче швидше: "Вже винось ту постанову, я поїхав дальше". На газ – і вперед. Все, ми вже далі безсилі».
А це – нова дорога Львів–Меденичі, її відкрили на початку цього літа. Тут водії їдуть, як їм дозволяє потужність двигуна, а не правила. TruCAM сюди поки не заїжджали.
Ольга (мешканка села Велика Горожанка): «Ну женуть ужасно. То так селом не повинні гонити, мені здається, машини. То є село, то є діти».
***
Ну от, 145 кілометрів на годину – таку швидкість патрульні зафіксували буквально на днях у Львові (це не на трасі, це у Львові) на Городоцькій. Пане Романе, ви підтвердите це?
Роман Пилипенко: Так.
І за от такий політ по городоцькому мосту водій заплатить аж 510 гривень штрафу. Тобто виходить так, що пан у сюжеті згадував про Німеччину: там є автобани, там ти платиш гроші – летиш, не обмежуєш швидкість. У нас, в принципі, те саме: платиш 510 гривень – і летиш. Тобто повторного якогось покарання для тебе нема. Далі заплатить 510, і далі поїде, і далі в нас будуть оці аварії.
Роман Пилипенко: До речі, підтримаю того пана з відео, водія. Знов-таки ми, якщо брати аварійність і летальні випадки, травматизм… Так, є швидкість, є порушення правил маневрування. Але є ж і інша проблематика: в Україні дуже маленький відсоток людей (водіїв і пасажирів) користуються пасками безпеки.
Так тому, що штраф 51 гривня.
Роман Пилипенко: Правильно. Але ті самі водії, я і від знайомих неодноразово чув: кажу а чому ти в Україні не прищепаєшся, в Польщу заїхав – і… Та, каже, бо великий штраф. Зрозуміло, що ті штрафи, які є на сьогоднішній день, що стосується порушення правил дорожнього руху пішоходами, ремінь безпеки – це ті моменти, які суттєво наражають учасників дорожнього руху як на отримання травми, так і на летальні випадки.
Є люди, яким 500, навіть 5000 гривень заплатити – то не є багато. І ми розуміємо, що для того, щоби якось санкція за певне правопорушення відігравала виховну роль, треба щось в цьому змінювати. Має бути не голий штраф. А за 51 гривню – я в принципі мовчу.
Олександре, ну не повертати ж нам на дороги ДАІшників, які сиділи в кущах з цими фарами, з цією ганьбою?
Олександр Клімов: Ні. На рахунок водія, який порушив правила дорожнього руху в місті, перевищив швидкість – ну, такі, як-то кажуть, гонщики є в кожному місті. То молодь в більшості випадків (їм це круто, це класно)...
Яка не відчуває покарання.
Олександр Клімов: Не в тому справа, що покарання вона не відчуває. Я думаю, що якщо він дав доброго газу, то він спалив на тих 500 гривень бензини. Значить, він розуміє, що ну заплатить штраф. Штраф – це не є покарання в таких видах правопорушень.
Яке покарання має бути, на вашу думку?
Олександр Клімов: Я думаю, позбавлення права керування. Штраф – це добре. А от якби була за перевищення на 50 позбавлення права керування – тоді був би рух.
Дуже часто буває, що патрульні зупиняють – а у водія немає ні посвідчення, нічого.
Роман Пилипенко: 126 – і поїхав далі.
Олександр Клімов: Ну так. От просто питання фото-, відеофіксації в населених пунктах – це було би корисно. Тому що дійсно ти знаєш, що ти заїжджаєш, перед тобою знак, що ведеться фото- і відео фіксація – і ти їдеш. За межами населених пунктів буде відбуватися те саме, і будуть наздоганяти свій час, який вони втратили в населеному пункті. Але я хочу сказати, що фото- і відеофіксація без присутності на дорозі поліції не вирішить питання, ну не вирішить!
288 кілометрів на годину по місту – таким є антирекорд, зафіксований у столиці камерами фото- та відеофіксації. Саме Львів після Києва буде першим регіоном, де розгорнуть автоматичне вимірювання швидкості на дорогах. Як у Львові готуються до цього процесу і який пілотний проект вже зменшив швидкісний режим на одній із вулиць міста – почуємо.
***
Юрій Діль (начальник управління безпеки міста Львова): «Інфраструктура міста готова до того, щоби ми вже починали ставили камери з автоматичним визначенням швидкості. Вже є спроби поставити такі камери, щоби визначити відсоток порушень. Для прикладу, камера зі 100% автомобілів, які проїхали на певній ділянці, визначає, що 70% – це є порушники».
Журналіст: «Це на якій ділянці?»
Юрій Діль (начальник управління безпеки міста Львова): «Це ділянки, скажімо, Стрийська і Кульпарківська при заїзді та виїзді. Відповідно, на Кульпарківській вже появився, ми бачимо, розумний світлофор, який реагує на твою швидкість і може адаптивно переключитися на жовте, на червоне – відповідно, призупинити тебе. Це дуже дієвий механізм. Таких порушників, звичайно, на сьогоднішній день поліція зупиняє. В подальшому може зупиняти, а може одразу отримати людина додому штраф».
***
Отож, панове, зі 100% автомобілів 70% порушують – це вулиця Кульпарківська. Пане Романе, на якому етапі цей запуск автоматичної фото- і відеофіксації, і які ділянки ви вже попередньо визначили, де обов’язково повинні стояти оці радари?
Роман Пилипенко: Звичайно, що ми і місту, і департаменту надали перелік місць концентрації ДТП з вказанням причин. Тому що не завжди, особливо в місті, причиною ДТП є перевищення швидкісного режиму. Тому я наголошую, що автоматична фото- і відеофіксація має фіксувати не тільки перевищення швидкості – той самий переїзд перехрестя на заборонюючий сигнал світлофора, та сама рядність, лівий поворот там, де він заборонений.
Ваша рекомендація – назвіть вулиці, де першочергово потрібно було б встановити ці розумні камери?
Роман Пилипенко: В першу чергу – це, звичайно, швидкісні магістралі, це в’їзди в місто. Це, якщо ми говоримо зараз про швидкість, і Кульпарківська, і Стрийська, Шевченка, Скнилівський міст, бо там досить сильно «літають», Княгині Ольги на відрізку від Володимира Великого до Сахарова, Чорновола, Липинського.
Тобто таких ділянок у нас вистачає.
Роман Пилипенко: Здавалось би, з однієї сторони ми постійно говоримо, що в нас начебто немає широких магістральних вулиць, але вони насправді є. І для того, щоби розігнатися, того достатньо.
Олександре, от ми бачимо, що в Києві відбувається – там оці камери вже запрацювали, але хлопці вже вміють і заклеїти певну цифру номера, і оці неіснуючі номери у нас є. Тобто ви вірите у дієвість запуску фото- і відеофіксації, що вона запрацює і зменшить аварійність загалом?
Олександр Клімов: У більшості випадків завжди знайдеться якась альтернатива – щось придумають, щоби ухилятися від покарання або ще щось. Не забуваймо, що в нас ще є юридична сторона, така як адвокати, суди, де можна буде закрити це питання. Якщо будуть величезні штрафи, то його в суді, можливо, буде закрити набагато дешевше.
Тут питання в тому, що тим часом буде робити поліція. Опрацьовувати всі порушення правил дорожнього руху згідно з тими фіксаціями? Тому що на сьогоднішній день (я не знаю, чи це правда, чи неправда) відомо, що створені в районах чи в областях відділи, які опрацьовують штрафи, які фіксуються в місті Києві чи по Київській трасі, Київ–Чоп. Чи це неправда?
Роман Пилипенко: Ні.
Олександр Клімов: Неправда це, так?
Роман Пилипенко: Дивіться, є єдиний центр обробки, він знаходиться в Києві. І мене направду дуже тішить, що після того, як запустять автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху у Львівській області, ні мої співробітники, ні я, ніхто не буде мати відношення до тої фіксації, яка буде приходити на сервер. Буде виноситися постанова, і та паперова постанова друкується на поліграфі «Україна», і звідтам відправляється.
Ви вірите, Олександре, що ці списки певних автомобілів не будуть потрапляти до цієї бази?
Олександр Клімов: Я думаю, може бути такий варіант, що буде затягування спеціально на ознайомлення людини з тою самою постановою, що будуть втрачені терміни на притягнення даної особи. Тому що там по 130-й хочуть внести зміни, що можна протягом року – а тут не буде. І тут можливе таке, що просто люди не будуть покарані у зв’язку з тим, що терміни давності будуть… Бо людина захоче оскаржити. Поки вона подасть на оскарження, пройде ще місяць, затягнулося – і все.
Олександре, як на цей процес може вплинути збільшення повноважень для поліції?
Олександр Клімов: Ніяк. Бо на сьогоднішній день надати повноваження поліції, а саме передати документи, огляд автомобіля – це явний факт можливого зловживання правоохоронцями в подальшому. Тому що ми мали вже приклад колись – коли воювали, коли люди відкривали капоти, шукали там якусь царапинку, що в букви номері кузова щось не то. І починали людину трясти, врешті взяли гроші і відпустили. І це в більшості випадків. Колись в місці перед поворотом на підйом на Гряду в Дорошеві працівники ДАІ зупинили Opel, кажуть: «Такого кольору не може бути. Ця машина стара, такого кольору не може. Вона – перекрашена, значить крадена. Все, ми її конфісковуємо». Добре, що ми там були. Все законно, все законно було.
Олександре, я нагадаю, що поліція мала право зупиняти не всі автомобілі на дорогах, а лише ті, що порушують правила дорожнього руху. Проте 13 липня Верховною Радою ухвалено у першому читанні законопроект №2695, яким доповнено статтю 35 закону «Про Нацполіцію» додатковою підставою для зупинки. Отже, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою огляду водіїв з використанням спеціальних технічних засобів для перевірки на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. За це проголосувало 282 депутати.
Олександр Клімов: Колись це називалось відпрацювання. Відпрацювання Сокальський район, відпрацювання Жовківський район. Приїжджали пару патрулів…
Щодня було відпрацювання?
Олександр Клімов: Ні, це переважно були понеділок, або вихідні дні, або якесь свято, або після свята. Ми розуміємо, що це приїжджали виявити водіїв, які в стані алкогольного сп’яніння. І притягнення їх до відповідальності не стояло ціллю – тому що тоді був певний тариф, який вони мали привезти в область, привезти керівнику обласного ДАІ. Ви розумієте, все це – факти. Звідки в керівництва поліції, ДАІ, міністерства і тих всіх, хто дотичні до цього, мільйонні статки, будинки, автомобілі?
Пане Романе, чи не стане це ключем до повернення зборів оцих хабарів на дорогах?
Роман Пилипенко: Звичайно, що не стане. Тому щодо того, що щойно було озвучено: так звані «пункти тверезості» діють у багатьох європейських країнах, і діють нормально.
Олександр Клімов: У європейських…
Роман Пилипенко: Дивіться, є один нюанс – треба все правильно прописати. І я як керівник зацікавлений в першу чергу, щоби був алгоритм. Умовно, що якщо ми ставимо, виїжджає два-три екіпажі, закривається в’їзд або виїзд з міста, всі машини зупиняються, будь-то навіть ДСНС – все, що їде (звичайно, що якщо на виклик – то не зупиняється). Тоді має бути прописана процедура. Якщо ми 9 ранку виїжджаємо – зафіксували, з 9 ранку почався вестися відеозапис. Залучаємо тих самих свідків. Маєте бажання – залучаємо.
Олександр Клімов: Відеозапис. Але там є правочка: що якщо немає – то двох свідків. А двох свідків можна взяти з собою – як це і робили раніше, наприклад.
Роман Пилипенко: Я про що вам зараз говорю?
Олександр Клімов: Менталітет людей зовсім інший, не можна рівняти Європу з Україною.
Роман Пилипенко: Треба правильно прописати процедуру. І тоді повірте мені: водію буде зручніше, а поліцейському буде ще зручніше, тому що буде повністю прописана процедура. А мені як керівнику буде набагато зручніше контролювати свого підлеглого і вимагати від нього якісної роботи.
Олександр Клімов: Ви розумієте, що якби все відбувалося як у Європі, якби туди йшли люди, які прагнуть дотримуватися закону і змушувати інших закон... А ми сьогодні бачимо, що з боку працівників поліції… От Косів, два дні тому; Віталій Мацьоцький викинув, як два працівники поліції «в хлам» збивають двох велосипедистів зі Львова.
У нас на Львівщині теж такий факт був, коли працівник поліції…
Олександр Клімов: І є факти, є факти, що працівники поліції роблять! Неодноразово і п’яних затримували працівників поліції. Ви розумієте, що не рівняймо тут Україну і Європу.
Але дуже хотілося б.
Олександр Клімов: І тим більше, що після реформи ми сьогодні що маємо? Повернення усіх колишніх мєнтів, вибачте, повернення у Нацполіцію, реформованих. Розумієте? Нікого не звільнили.
Роман Пилипенко: Я вам скажу одне – що поліція, як і будь-яка державницька структура і комерційна структура в тому числі, це є відображення нашого суспільства.
Олександр Клімов: То маємо так жити?
Роман Пилипенко: Ні. Тому що для того, щоб щось вимагати… Я вимагаю від своїх підлеглих, і ми намагаємося і виявляємо співробітників, які, скажемо так, не є чесними і несуть службу не так, як має бути…
І заплямовують, відповідно, вас.
Олександр Клімов: Але нікого не карають зараз. Зараз неможливо! Пишеш скаргу: є ознаки порушення адміністративного характеру чи порушення дисциплінарного проступку – немає покарання. Немає! Ні в Київ пиши, ні в прокуратуру пиши...
Панове, я закликаю вас, пане Олександре, і вас, пане Романе, в двох словах сказати, яке ви бачите вирішення цієї ситуації, щоб в нас не було того, що зараз діється на дорогах. Ваш рецепт, коротко.
Олександр Клімов: Моя думка така, що поки в людській голові і в нашому суспільстві не з’явиться хоча б крапля отої відповідальності перед самим собою, перед державою, перед своїми дітьми, взагалі перед всім… Тому що всі ставлять у приклад Європу – вони там не порушують. Чомусь він там автоматично стає законослухняним. В Україні не можна. Чому в Україні не можна? Тому що в Україні все можна «порішати», все можна купити, все можна продати. І це проблема. І це проблема правоохоронних органів, судової системи, прокуратури і так далі – тому що все можна купити. Ми маємо прикладів купа – хабарі, затримання гучні. Всі на свободі, нікого не карають, тому що діє кругова порука. От і все. Це є одна велика проблема.
Пане Романе, ваш рецепт?
Роман Пилипенко: Мій рецепт. Перше – це внесення змін до законодавства як на рівні законів України, так і на рівні підзаконних актів, які регулюють, в тому числі, діяльність поліцейських. І не тільки в розрізі збільшення повноважень, а якраз прописання того алгоритму, згідно з яким поліцейський має діяти і не виходити за його рамки. Але це має бути правильно прописано, до літери, щоби поліцейський розумів: він зупиняє п’яного водія – він не відкриває машину, не опускає вікно.
Що має робити поліцейський? Проблема? Проблема. Пропишіть, будь ласка, щоби поліцейський міг взяти на себе відповідальність, в якому разі він може відкрити машину, в якому він може не відкрити. Це є так звані СОП – Стандартні операційні процедури. Все випишіть. І щоби поліцейський знав: якщо я буду рухатися в цьому дозволеному коридорі – тоді все буде нормально. Знову ж таки, другий момент, що стосується безпеки дорожнього руху: це в будь-якому випадку в нас на Львівщині введення автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. І наголошую, що не тільки фіксації швидкісного режиму.
Ну і, знову ж таки, пробувати докричатися до людей – договорити, щоб вони зрозуміли. Тому що приклад ДТП з Lexus… Кому водій зробив гірше – мені як поліцейському чи утримувачеві вуличної шляхової мережі? Я перепрошую, на задньому сидінні їхало двоє його дітей. І я таких випадків знаю…
Таких випадків багато.
Роман Пилипенко: В горах ДТП. Мама везе дочку, в закритому повороті туман, вона виходить на обгін: дочка – на смерть, мама жива... Кому вона зробила гірше?
І підсумовуючи нашу розмову, я вкотре звертаюся до всіх водіїв, які люблять покласти стрілку тахометра. Не варто обганяти власного ангела-охоронця. Зекономлені 5–10 хвилин ще нікого не спасли, а от в могилу поклали. І, на жаль, від такої легковажності на дорозі часто страждають ні в чому не винні люди.
На нашому порталі ZAXID.NET триває наш інтерактив на цю тему, голосуйте активніше. А це була програма «Стінка на стінку». Я дякую за участь активісту громадського руху «Дорожній контроль Захід» Олександру Клімову та Романові Пилипенку – очільникові Патрульної поліції Львівщини. Далі буде, побачимось.