Біля станції метро «Спортивна» у Харкові усе говорить про «Металіст»: величезні клубні банери на сусідніх багатоповерхівках, фото гравців у підземному переході, графіті фанатів. У клубному фан-шопі – порожньо. Пропонують знижки на деякі футболки, досі продають запальнички із логотипами Євро-2012, а з обкладинки клубного журналу на відвідувачів наївно і дещо відсторонено дивиться президент команди Сергій Курченко. Вже понад рік він перебуває у міжнародному розшуку, але все одно залишається біля керма команди.
І здавалося б, зовнішньо нічого не змінилося – ось новенький стадіон, біля нього клубні автобуси, а десь неподалік тренуються діти. Літо. Міжсезоння. Спека. Однак звідкись закрадається дивне відчуття тривоги.
Харківський «Металіст», який лише два роки тому претендував на чемпіонство України, сьогодні змушений залучати гравців із розбитого «Чорноморця» і навіть із чемпіонату області. Команда, яка лише кілька років тому лякала суперників потужним зірковим складом вартістю понад €100 млн, сьогодні змушена грати дублем, або ж в екстреному порядку випускати на поле вихованців академії. І вперше за 8 років харківський «Металіст» не потрапив до єврокубків. Так завершилася ціла епоха. Епоха тріумфів, розквіту, спаду і повільного кінця.
На фоні подій в Україні та у футбольному чемпіонаті зокрема історія харківського «Металіста» не викликає особливого ажіотажу. І кожну нову сенсацію – відсудили стадіон, бойкот основного складу, затримали гендиректора – вболівальники та й звичайні читачі сприймають з якоюсь тупою байдужістю.
Харківський «Металіст» не просто вмирає, він конає в агонії. ФФУ, Прем’єр-ліга, місцева влада розводить руками – клуб перебуває у приватній власності, харківські вболівальники звертають молитви до екс-власника Олександра Ярославського, який у свою чергу повертатися на футбольну орбіту України не поспішає. Не зараз. Не тоді, коли у клубі борг на кілька десятків мільйонів доларів, а зовсім поруч триває війна. То чи має харківський «Металіст» бодай мінімальний шанс на виживання?
Курченко, який вкрав футбол
У грудні 2012 року повідомлення про продаж ФК «Металіст» стало справжньою інформаційною бомбою. Відомий харківський бізнесмен Олександр Ярославський продав «Металіста» компанії «Газ Україна», яку контролював маловідомий на той час бізнесмен, 27-річний Сергій Курченко. Тоді багато говорили про те, що затяжний конфлікт між одіозним мером Харкова Геннадієм Кернесом та бізнесменом Олександром Ярославським завершився вимушеним продажем ФК «Металіст».
Сам Ярославський пізніше визнав, що продавати клуб не хотів. Впродовж восьми років володіння клубом бізнесмен, за його словами, вклав в команду $570 млн. Екс-власник визнав, що купуючи клуб, нові господарі «Металіста» його не «образили». За інформацією Forbes.ua, від продажі клубу бізнесмен виручив $300 млн, придбавши свого часу команду в іншого харківського бізнесмена Олександра Фельдмана всього за $1,5 млн.
Та незважаючи на суму відступних, бізнесмена змусили продати команду, яка за час правління Ярославського виросла з Першої ліги України до Ліги чемпіонів. З моменту продажу, як стверджував пізніше Мирон Маркевич, й почався занепад клубу. Сезон, який став особливим для клубу через зміну власника, харків’яни завершили на другому місці. Наступного року під керівництвом Мирона Маркевича, який щоправда не втримався в команді до завершення сезону, «Металіст» фінішував третім. А вже цього року – шостим, вперше за 8 років не потрапивши у топ-5 команд УПЛ.
Dreamteam Мирона Маркевича.
Від виходу у Лігу чемпіонів до бойкоту основних гравців і повільного сповзання вниз турнірної таблиці харківську команду розділяло лише 1,5 року життя. За цей час клуб влаштував грандіозний розпродаж легіонерів, пережив втечу з розташування команди аргентинців і розставання із Мироном Маркевичем, створив прецедент, коли основний склад команди влаштував бойкот через багатомісячну заборгованість. І це на фоні Революції гідності, протистояння фанатських угруповань проти тітушок та сепаратистів, близькість лінії фронту, велику кількість переселенців, загрозу терактів і постійного страху, що війна прийде і до Харкова теж.
Сергій Курченко.
«З приходом Курченка футболу у Харкові не стало. Команда за інерцією ще грала, але куражу вже не було, зник дух. Не можна казати, що команда посипалась одразу після Майдану. Це сталося раніше – коли Ярославський вимушено продав команду Курченку. Так клуб очолила людина, яка нічого у футболі не розуміла. Його приводили на стадіон, одягали шарф і забирали опісля. От і все. Слухати заяви, що за 5 років «Металіст» візьме європейський трофей було просто смішно», - коментує ZAXID.NET харківський спортивний оглядач Олександр Бадян.
З березня 2014 року Сергій Курченко перебуває у міжнародному розшуку і переховується в Росії. Загалом щодо компаній Курченка вже відкрили більше десятка кримінальних справ, а співробітники слідчого управління фінрозслідувань Міндоходів наклали арешт на майно і кошти загальним обсягом майже 1 млрд грн. Також до спеціального рішення суду власник ФК «Металіст» не має права продавати акції команди.
«Нинішній «Металіст» - це труп»
За словами, екс-голкіпера «Металіста» Богдана Шуста, борг клубу на березень 2015 року становив $15-16 млн, і з кожним місяцем лише зростає. Однак, незважаючи на це, Прем’єр-ліга дозволила виступати харківській команді у вищому дивізіоні, а у клубі натомість пообіцяли провести виплати аж у серпні цього року.
«Нинішній «Металіст» - це труп, не вартий нічого, навіть того, щоб приділяти йому хвилину уваги. Я не знаю і не хочу знати, чому їм видали атестат. Точно так само я не не знаю і не хочу думати про те, чим закінчиться нинішня ситуація», - прокоментував нещодавно екс-власник клубу Олександр Ярославський.
Олександр Ярославський.
Такі слова екс-президента звучать не надто приємно для харків’ян, які місію зі спасіння «Металіста» покладають лише на Олександра Ярославського. Повернутися до Харкова і очолити свій колишній клуб бізнесмена також закликають і губернатор області, і чиновники.
«З Ярославським я зустрічався, - розповів нещодавно губернатор Харківщини Ігор Райнін, - він не залишає Харків, часто там буває. Він людина авторитетна. Політикою більше не займається, але готовий співпрацювати у всьому, що принесе благо рідному Харкову. Ярославський повністю підтримує дії нинішньої влади і у нас нормальні робочі відносини», - сказав Райнін.
Чинний губернатор Харківщини – людина з команди Петра Порошенка. Ігор Райнін родом із Харкова, однак великого бізнесу чи потужної власної команди, на противагу меру Геннадію Кернесу, не має. Проте голова ХОДА вже заявив, що восени його команда спробує щастя на місцевих виборах. Й не виключено, що про харківський «Металіст» заговорять з передвиборних програм, при чому представники різних політичних сил. Але чи зможуть місцеві чиновники піти далі популістських гасел і дійсно вплинути на ситуацію в клубі?
«Проблема в тому, що не існує жодного механізму в українському футболі, що робити з клубом в такій ситуації, - коментує Олександр Бадян. – З одного боку, клуб перебуває у приватній власності. З іншого, футбол – це соціальне явище, і бренд ФК «Металіст» належить Харкову, а не Курченку. Це, до прикладу, як із замками чи пам’ятками архітектури – власники можуть змінюватися, а от зовнішній вигляд будівлі – ні».
«У Харкові бабусі люблять казати: «О, Кернес збудував парк», так і звичайні вболівальники порятунок «Металіста» пов’язують тільки з Ярославським. Футбол – це бізнес, а в Україні ще й бізнес неприбутковий. Хто захоче купити клуб, якому навіть у своєму місті не дають грати у Лізі Європи, а зовсім поруч - війна? Також за цей час Курченко навіть не обмовився про продаж клубу. З іншого боку – якщо його рахунки арештували, чи хтось зможе купити «Металіст»?», - прокоментував ZAXID.NET представник харківського фан-руху.
Далі – гірше. Буквально цими вихідними генеральний директор футбольного клубу «Металіст» Віктор Згонік намагався вивести з рахунку клубу $1 млн, через що його прямо у приміщенні стадіону затримали співробітники слідчого управління ГУМВС України в Харківській області. За інформацією колишнього віце-президента ФФУ Сергія Стороженка, якби цю суму вивели, то клуб не зміг би заплатити заявочний внесок і здійснити інші платежі, у тому числі зарплати, необхідні для початку змагань.
Чим керується чинне керівництво клубу, яке намагається забрати усі залишки і довести клуб до банкрутства, між тим фанатично повторюючи, як за кращих часів Миколи Азарова : «У нас все добре, а фінансові труднощі не більші, ніж в решти українських клубів». І знову ж таки – скільки в такій ситуації протягне «Металіст» і чи зможе повернутися на поле у весняній частині нового чемпіонату?
Між тим віддані фани харківського «Металіста» тішаться вже й тим, що клуб продовжує виступати. Також багатьом харків'ян подобається, що «Металіст», нехай навіть і за таких умов, отримав повністю український склад. Оптимізму додає постать нового тренера Олександра Севідова, який у попередні сезони очолював не менш кризові команди «Говерли» й «Карпат».
Головне втриматись, поки корабель сильно хитає, поки триває війна, поки політичні привиди мають можливість впливати на реальність, поки у клубі не з'явиться новий Олександр Ярославський, або ж принаймні за чарівним збігом політичних та економічних обставин не повернеться старий. Інших шляхів порятунку харківської команди за асболютної байдужості футбольних функціонерів України просто немає.