Видається, що меседжі з «Шустер. Live» та «Великої політики» слабо засвоюються телеелектратом. Народ буксує, рейтинги влади не ростуть, YouTube кишить контраверсійними оцінками її дій, чого тільки вартує послання єнакієвських жіночок президенту Віктору Януковичу.
Актуальну соціальну проблематику, виходить, треба доносити ще більш атрактивно. Треба бути ще ближчими до народу. Треба бути просто своїми в дошку! Іншого пояснення появи на телеканалі «Інтер+» нового ток-шоу «Всі свої» для себе я не знаходжу.
Щоб формат видавався не лише доступним, але й переконливим, спеціально підібрано ведучого. Це - «Чужий», як сам себе назвав Дмитро Нагієв. « Я досита надивився в чужі вікна. Тепер я хочу говорити по-чесному, дивлячись вам в очі. Ви тут - свої, а я тут чужий, і, може бути, мені з боку видніше. Тим більше, що в Україні я можу говорити про все абсолютно відверто. Тут «Всі свої», біля телеекранів немає сторонніх», - втирається в довіру чи то своячиться Нагієв з анонсу .
Однак шлейф «Вікон» за ним таки тягнеться. З телеекрану отримуєш просто висококонцентровану дозу маніпулювання за допомогою спрощення, поверховості і грубості. Цього досягається як підбором дискутантів, так і «правилами» словесних змагань: таке враження, що хто гучніше кричить на опонента, що той крикун, - того й правда. Не знаю, чи спроможуся ще раз промити собі мозок оцими «Своїми», але випуск 31 березня «Мова чи язык?» продивилася з початку до кінця.
Не буду розкидатися репліками про інтелектуальний і моральний рівень українських артистів, та що там – народних артистів України. Давно уже зрозуміло, що це така ж посвідка, як посвідка народного депутата України, що дає соціальні преференції і пільги. Та й усі можуть самі передивитися відео в Інтернеті. Скажу наперед лиш одне: про українську мову виключно українською мовою у студії не говорив ніхто, крім радикальної Ірини Фаріон. Намагання Володимира Данильця висловлювати свої аж вельми ґрунтовні оцінки українською були щонайменше половинчастими та непереконливими..
З відчаю, що такі у нас справи, бажання змінити погляди на праворадикальні у мене не виникло, і від слів, якими я раніше опонувала пані Ірині, не відмовляюся. Проте, після перегляду мучило питання: а може краще, щоб Нагієв зі Всіма Своїми без комплексів російською мовою і малоросійською говіркою «розносили» українську мову, скільки їм влізе? Можливо, краще, щоб захисника української мови там взагалі не було, тоді б принаймні не мали права сказати, що баланс думок витримано?
Нагода прямо спитати про це І.Фаріон трапилася дуже швидко, уже в понеділок. Коли я попросила її поділитися враженнями від участь у шоу «Всі свої», вона глибоко вдихнула і сказала: « Це - чи не найстрашніша передача, яку я пережила у своєму житті».
Вона каже: « З середини 90-х років український інформаційний простір почали просто здавати Росії. Сьогодні, за президентства Януковича, ми можемо констатувати, що Україна в інформаційному сенсі колонізована абсолютно. Позаяк Росія перетворюється у виразну деспотичну державу, їхні журналісти переїжджають сюди в Україну і використовують як інформаційні майданчики студії України. Можу з цього всього зробити висновок: якщо у першій половині ХХ століття, щоб завоювати країну, треба було в’їхати на танку, то тепер треба проникнути через ЗМІ, що вони активно і роблять. Колись моя студентка в одному есе писала: «Якщо я одна залишуся з українською мовою у цілому світі, то я все одно залишуся, і я все одно буду». І неодноразово українці потрапляли в таку страшну історичну ситуацію і в питаннях мови, і в питаннях культури, що вона здавалася патовою. Своєрідність українця полягає в тому, що він завжди знаходив у собі сили відроджуватися. Мені здається, що те, що ми зараз маємо, це також той рубікон, з якого почнеться інша Україна».
І.Фаріон додала, що демонстративно піти може дозволити собі письменник, науковець, культурний, громадський діяч, але не політик. Ось таке було її пояснення, чому брала участь у ток-шоу до кінця.