Я майже ніколи не писав нічого доброго про Арсенія та його команду, але мушу визнати - його лінія поведінки щодо змін до Конституції є досить виваженою та політично грамотною.
Ідея з референдумом - це, до речі, просто подарунок для президента, адже таким чином можна було б зняти більшіть питань.
По-перше, референдум - це затягування часу на значний проміжок. Того часу, який грає проти Росії і за Україну. Можливо, після того, як буде проведено референдум, жодні "особливі порядки самоврядування" не будуть актуальними.
По-друге, це можливість зняти суспільну напругу з цього питання. Не хочете змін - голосуйте проти та агітуйте інщих це зробити, йдіть спостерігачами та організаторами. Ну, а будь-який результат - це воля народу, яку просто слід прийняти.
По-третє, це потужний аргумент у спілкуванні з західними партнерами. Воля народу - це те, чого не можуть ігнорувати демократичні режими. До речі, уряд Ципраса у Греції саме так тиснув на євробюрократів. Відповідно, проведення референдуму було б потужним аргументом, аби розпочати процес перегляду умов Мінську, які вже не відповідають реальності.
Ну і нарешті. Маючи на руках результати референдуму, завжди можна у будь-якій ситуації вказувати на них та казати: "я тут ні до чого, так вирішив народ". Хоч би з Кравчуком порадилися, той би розказав, як викорстав із максимальною користю референдум 1991 року.
Фактично, Яценюк пропонував Порошенко порятунок. Більше того, не просто порятунок, а спосіб вийти з ситуації з мінімальними втратами і перспективами виграшу. Але президент уперто гне програшну лінію. Не згаю, чому він поводить себе так само уперто та одномірно, як Янукович, але наслідки усього цього можна прогнозувати.