Податок на розкіш – нормальна річ. Це спосіб відновлення соціальної справедливості в країні. Щоб він діяв, треба подбати про якісне його адміністрування, щоб за формальними ознаками під його дію не потрапили ті, хто багатими не є. Однак, здається, ця ініціатива, висловлена владою, лишається тільки на словах. Принаймні у проекті Податкового кодексу, що був на першому читанні у Верховній Раді, цього податку уже не було.
Про це повідомив 14 липня під час прес-конференції у Львові за підсумками круглого столу "Який варіант Податкового кодексу схвалять громадські об’єднання Львівщини?" координатор уряду змін у Львівській області Ігор Лисий.
"Це підтверджує, що цей податок не вигідний тим, під кого формується Податковий Кодекс", - додав він.
Член ради "Комітету підприємців Львівщини", юрист Андрій Гринчук висловив припущення, що податок на розкіш швидше за все не знайде відображення у Податковому кодексі не через самі розміри цього податку. "Ставки податку, які озвучувалися, - мізерні порівняно із статками, за які мають сплачуватися. Просто при введенні такого податку виникне питання його адміністрування, самого визначення, що вважати розкішшю, а що – ні. Це може наштовхнути на питання створення реєстрів майна, зокрема нерухомості. Також може постати питання про доступ до цих реєстрів органів, громадськості, отже, інформація про майно стане відкритою. Може бути така ситуація, що майно, заявлене у реєстрі, не співпадатиме із дійсним. Наприклад, у реєстрі відображена маленька хатинка у селі, а насправді там – палац. Думаю, саме така логіка і можливість певних правових наслідків стримує бажання вводити податок на розкіш", - прокоментував він.