Українська поетка, співачка та вчителька Олена Журлива була талановитою та вродливою, але мала непросте життя: вона пережила зґвалтування, заслання, зраду чоловіка та доживала віку паралізованою. «Журлива» – це псевдонім, який відображає її трагічну долю.
ZAXID.NET розповідає цікаві факти із біографії Олени Пашинківської.
***
Олена Пашинківська, яка стала відомою під псевдонімом Журлива, народилась у червні 1898 у місті Сміла на Черкащині. Сім’я була багатодітною та бідною – у Олени було восьмеро братів та сестер. Семеро дітей померли через голод, вижила Олена та її молодша сестра Катя.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleІз дитинства Олена була допитливою та цікавилась усім довкола. Першим вчителем дівчинка став батько – вчитель церковноприходської школи, який був переконаним атеїстом та любив прикластись до чарки. Дитиною Олена любила їздити з батьком на ярмарки та слухати сліпих лірників, а ще рано почала писати вірші.
«Коли мати отримувала хоч якісь копієчки, вона ховала їх від батька, аби він їх не пропив. У літературі таких людей називають "пропаща сила". Але тим не менш, першим вчителем Олени був саме батько. Він і запалив її жагу до творчості», – розповідала про Олену вчителька кропивницької школи Тетяна Слепцова.
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Перший вірш Олени надрукували в часописі «Рідне слово», коли їй було 11 років, та навіть заплатили гонорар. У 14 років Олена познайомилась із Лесею Українкою, якій читала свої вірші. Підліткою її також арештовувала царська армія за участь у демонстраціях до дня пам’яті Тараса Шевченка.
Олена закінчила початкову школу, екстерном здала екзамени в Уманській гімназії та навчалась у Києві. Дівчина була красунею та мала чимало шанувальників як у юності, так і у зрілому віці.
Відомою поетка стала під псевдонімом Журлива – Олена взяла його не просто так, адже їй довелось пережити зґвалтування. Батько попросив Олену сходити до сусіда Луки Будніченка по чай, а чоловік її зґвалтував. Дівчина завагітніла, і ґвалтівник пропонував взяти шлюб – Олена на це не погодилась.
Сестра потім згадувала про це так: «Цей антихрист був раніше артистом, співав в опереті; але щось там сталося з його голосом, і він почав вчителювати. Йому було 29 років. Прийшла сестра від того вчителя дуже бліда і подала батькові пів пачки китайського чаю».
Дружина двоюрідного брата Олени допомогла знайти повитуху, яка в антисанітарних умовах зробила їй аборт. Після цього Олена втратила можливість мати дітей – це стало для неї великим ударом, адже вона хотіла стати матір’ю. Після цього Олена також втратила й власну матір, яка важко перенесла наругу над донькою. Одну зі своїх збірок поетка присвятила дітям – вона має назву «Малятам-голуб’ятам».
Олена мала гарний голос та співала у церковних хорах університетської церкви та костелу, а також вчителювала. Її перша робота – це вчителька української мови та літератури у школі на околиці Києва, разом із учнями вона видавала шкільну газету. Вчителюванню Олена присвятила чимало часу, працювавши у Києві, Харкові, Кропивницькому, але паралельно друкувалась і як поетеса.
«Мої думи, мої учні... Все життя я мріяла мати дитину, віддати їй і душу, і серце, але доля розпорядилася інакше», – неодноразово казала Олена Журлива.
У 1916 році Олена познайомилась із композитором Миколою Лисенко, який захоплювався українськими піснями. У той період дівчина заприятелювала й з Павлом Тичиною. Певний час Олена гастролювала з концертами як поетеса-співачка.
Перша збірка поезій («Металом гроно») Олени Журливої вийшла у 1926 році. У біографії поетки можна знайти згадки, що її врода причаровувала багатьох чоловіків – зокрема, серед шанувальників був Павло Тичина, Володимир Сосюра та Максим Рильський.
Попри багато шанувальників, шлюб Олени Журливої був нещасливим. Вона побралась із інженером Петром Котовим і навіть переїхала із чоловіком у Москву, але на третьому році шлюбу він почав їй зраджувати.
У 1938 році Олену арештували нібито через «агітацію проти радянської влади». Особлива нарада НКВС СРСР засудила її до позбавлення волі у виправно-трудових таборах Алтаю на 10 років. До слова, після заслання чоловік почав життя з іншою, а до Олени приїхав лише раз.
Молоду тендітну Олену призначили конюхом диких киргизьких коней. Робота була важка, одного разу вона впала з коня та ледь не загинула. Під час заслання Олену вкусив кліщ, що призвело до ураження центральної нервової системи. Хвороба прогресувала. Домогтись дострокового звільнення вдалось завдяки клопотанню Павла Тичини. Олену звільнили у 1944 році.
Після заслання Олена повернулась до Києва, а згодом із сестрою переїхала у Кропивницький. Поетка проходила лікування. У Кропивницькому сестри жили на вулиці Фонтанній (зараз вулицю перейменували на честь Олени Журливої). Поетка працювала у школі, яка зараз названа на її честь. Олена не зізнавалась, що є тією самою поеткою, – місцеві про це дізнались випадково і допомагали їй.
Коли Олену паралізувало, то вона залишила школу. Паралізованою вона прожила 16 років. Поетка ледве говорила, а сестра уважно слухала та записувала її вірші. Згодом вийшли ще її збірки: «Земля в цвіту», «Червоне листя», «Ой літечко, літо» та інші. Більшість із них укладені з раніше написаних поезій.
Олена Журлива померла 10 червня 1971 року в Кропивницькому.
При підготовці використано дані Вікіпедії, «Суспільного», видання «Українки» та Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей імені Тараса Шевченка.