Байка
У гарному місті Відні, що лежить на не менш прекрасному Дунаї, стоїть у бібліотеці інституту славістики Віденського університету велике погруддя Тараса Шевченка з одним ошатним і ще одним маленьким-маленьким, майже непомітним підписом. Скажете, Шевченко, на відміну від Франка, Грушевського, Курбаса, Лесі Українки, ніколи не бував у Відні? Не бував. Зате бував той, чиє ім’я всічено дрібними-дрібними, майже непомітними літерами під Шевченковим.
Його відкриття відсувається у все примарнішу далечінь. Не відкривати ж його, коли в Києві стріляють у мирних людей.
Можливо, погруддя колись і відкриють. Затерши дрібні-дрібні літери. Або ж додавши супровідну табличку: «Це погруддя заспонсорував той, чий батько, просравши євроінтеграцію, обізвав українців терористами».