Давно зауважив різницю між поведінкою української публіки і їхніх західних колег на різного роду засіданнях і конференціях. В той час, як, наприклад, німці дослуховують референта до кінця і тоді накидаються на нього зі своїми аргументами – українські діячі постійно реагують майже на рефлекторному рівні. Промовець ще тільки почав викладати свою тезу, а його український колега вже коментує це в голос: обертається ліворуч і праворуч, пробує негайно донести до всіх присутніх «свою» особливу думку, що неодмінно перетворює захід на східний базар. Спостерігши кілька разів подібні сцени, мимоволі приходиш до висновку: коли засвічується лампочка – починає текти слина…
Сьогодні мене, ні не здивували, просто обурили львівські міські райці. Невідомо, що саме вплинуло на їхню поведінку, можливо рішення уряду про продаж земельних ділянок виключно через аукціони, а може конфігурація зірок на небі якась особлива... Але «свободівці» розпочали ранок з пікету міськради, де звинуватили міського голову в прихованих симпатіях до Московського Патріархату. З таким успіхом мера можна звинуватити і в прихильності до дзен-буддизму (втаємничені знають, що він практикується в якійсь східній гімнастиці). Де таким «зрілим» політикам зважати на основоположний принцип, що міський голова має однаково ставитися до всіх мешканців цього міста, незалежно від їх расової, національної, чи конфесійної приналежності. Вони просто «вищі» від подібних знань.
Здивував Петро Адамик, котрий як «Пилип з конопель» вискочив із своєю «геополітичною» заявою про закладення відповідних фінансів в бюджет міста на гіпотетичних російських біженців. При цьому, пан Адамик проаналізував політичну ситуацію в Росії на рівні МЗС, або ж «Міжнародної амністії», забуваючи, що він всього на всього міський депутат і йому треба турбуватися про зовсім інші речі: будинки, дороги, школи, лікарні, сиротинці... і тільки у Львові. Панове міські депутати добре засвоїли один постулат - треба піаритися з будь якого приводу, все щоб тільки не забули виборці твоє личко і твоє прізвище. Подібні заяви від міської ради Львова нічого іншого, окрім сорому за загумінковість і культурну непроглядність наших міських райців не можуть викликати. Одним словом: «Коня кують, а жаба лапу підставляє». Пан Адамик, як справжній український патріот, напевно живе під гаслом: «Зранку встаю і думаю, що там в Китаю».
І ще один «хунвейбінівський» вихід пані Роксоляни Лемик, яка зачитала звернення депутатів міськради до ВАК України з вимогою відібрати у Дмитра Табачника його наукові титули. Отут пані Роксоляну понесло... Вона присвоїла собі функції і повноваження «вищого розуму», який компетентний у всьому: вона й історик, і політолог, і філософ і культуролог. Пані Лемик, в політиці прийнято боротися аргументами. Написав Д.Табачник статтю, тези якої ви не поділяєте - напишіть свою і покажіть все невігластво її автора. А ви відразу - заборонити, не допустити і ще ярликів понавішували. А за вказування на єврейське походження автора, закрутивши це так: ми ж то знаємо, що він єврей і ще дозволяє собі про нас таке писати - у нас це може викликати і юдофобію, вас треба притягти до відповідальності. Соромно за Львів, що має таке представництво. Соромно перед людьми за наших міських «парламентаріїв».