Найголовніше – це радіослухач. Чому політики повинні замовляти музику для радіослухача, а не радіослухач замовляти цю музику на радіостанціях? Зараз у радіослухача такого вибору немає. Будь-яке квотування – це обмеження, а обмеження далеке від демократії. Це - своєрідна музична цензура. Про це сьогодні, 4 лютого, в ефірі ток-шоу Велика політика з Євгенієм Кисельовим заявила народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко.
„Чотири з половиною роки діяли українські квоти в радіоефірі. Практично зникло нішеве радіо, яке могло забезпечити слухача якісним джазом, соулом та ін. Наш український радіоефір фактично був шансонізований… Практично жодна радіостанція таких квот не витримувала. Я можу сказати, що, на жаль, українського продукту в такій якості, яка необхідна для нішевих радіостанцій в Україні не існує. Я розумію, українській музиці потрібно було стати на ноги і у неї було для цього 5 років”, - зазначила О. Бондаренко.
Водночас, народний депутат Юрій Кармазін заявив, що „цей законопроект – це 25 слів, але ці 25 слів – це намагання вилучити українську душу при чому якою б мовою вона не звучала”.
„Адже національний продукт - це той продукт, який вироблений в Україні, а якою мовою він буде звучати значення немає. Я переконаний, що цей закон не буде прийнятий, а навіть якщо буде, то він буде заветований президентом”, - резюмував Ю. Кармазін.
Нагадаємо, «за» законопроект про внесення змін до закону України про телебачення і радіомовлення щодо приведення у відповідність з вимогою Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення в першому читанні проголосувало 240 народних депутатів із 396 зареєстрованих.
Пропонується із закону прибрати норму, яка обумовлює, що у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50% загального щотижневого обсягу мовлення.