Головна законодавча палата Польщі, Сейм, на своєму засіданні 12 липня відмовилася назвати Волинську трагедію - найкривавіший польсько-український конфлікт – «геноцидом» поляків.
Як передає УНІАН, поправку в цій справі підтримали лише 212 голосів депутатів з 231 необхідних для її ухвалення. Проти проголосувало 222 депутати з 437, які взяли участь в голосування та троє утримались.
Сейм Польщі також не підтримав поправку, якою частина депутатів хотіли встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії, мучеництва кресовян. За неї проголосували 178 депутатів, проти - 259 депутатів.
Представник РО Роберт Тишкевич, котрий представляв компромісний варіант заяви в справі Волинської трагедії, зазначив, що комісія вирішила відмовитися від встановлення цього дня Днем пам'яті кресовян через те, що насправді кресовяни постраждали не лише на Волині.
Він нагадав, що багато поляків, котрі жили на так званих кресах, постраждали від Радянського союзу, котрий напав на Польщу 17 вересня 1939 року.
Перед голосуванням перед депутатами Сейму виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, котрий закликав "не загострювати" позицію в справі Волинської трагедії, нагадавши, що 5 років тому назад польський парламент вже визнавав ті події "етнічною чисткою".
Він наголошував, що з цього часу насправді нічого не змінилося та звертав увагу, що "гостріше сформулювання" негативно вплине на перспективи європейської інтеграції України.
Нагадаємо, 20 червня Сенат Польщі ухвалив заяву з приводу 70-річчя Волинської трагедії, в якій трагічні події 1943-го назвав «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Водночас у Сенаті відзначили й ту роботу, яку провела Україна й Польща для осмислення складних сторінок історії. Львівська облрада назвала рішення Польського Сенату таким, що перекреслює спроби примирення між Польщею та Україною.
Як повідомляв ZAXID.NET, проект ухвали польського Сейму щодо засудження операції "Вісла" викликав хвилю протестів у польському суспільстві, зокрема в Інтернеті. А УГКЦ засудила Волинську трагедію та закликала народи до примирення.
Громадський комітет примирення 11 липня розповсюдив заяву, в якій зазначається, що позиція Сенату Польщі – крок назад. Своєю чергою, Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав Волинську трагедію "злочином з ознаками геноциду" та одним із "найболючіших" досвідів поляків у часи Другої світової війни. Згодом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів Сейму не нашкодити запланованому на листопад підписанню угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Додамо, що 14 липня 2013 року у Луцьку відбудуться заходи із вшанування 70-х роковин Волинської трагедії, у яких візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко та Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський.
Зазначимо, що нещодавно проти візиту Броніслава Коморовського на Волинь гостро виступила партія ВО «Свобода».
Додамо, що станом на 12 липня офіційний Київ не відреагував на заяву Сенату Польщі з приводу 70-річчя Волинської трагедії.
Нагадаємо, у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.