Польська громада ініціювала упорядкування давнього українського цвинтаря у прикордонні

У селі Осердів почали відновлювати надгробки греко-католиків

17:46, 15 жовтня 2024

У прикордонному польському селі Осердів (Oserdów) Томашівського повіту, що межує з українською Белзькою громадою, почали розчищати давній український цвинтар. Ініціатива впорядкування покинутого кладовища належала місцевій владі та громадській організації. Греко-католицька церква у селі нині знищена, тож надгробки з українськими прізвищами на цвинтарі – єдине, що залишилося в пам’ять про довоєнних мешканців цього села. У толоці взяли участь польські й українські волонтери.

Белзька міська рада повідомила, що у суботу, 12 жовтня, підписала угоду про співпрацю з польською ґміною Ульхувек (Ulhówek). Спільна ініціативна група з двох громад почала впорядковувати старий цвинтар в селі Осердів. Нині там за офіційними даними живе 41 мешканець. Більшість жителів виселили з села після Другої світової.

Дерев'яна греко-католицька церква в Осердові, нині знищена (фото з Вікіпедії)

«Польські та українські волонтери розчистили від чагарників закритий греко-католицький цвинтар, де поховані поляки та українці, жителі цього та сусідніх сіл. На цвинтарі збереглося близько 50 кам’яних надгробків до 1945 року, більшість із яких мають народний характер і походять із каменярських майстерень у Брусно», – зазначили у Белзькій міськраді.

Стрілецька могила на цвинтарі в Осердові у 1933 році (фото Анджея Мілевського)

Міська голова Белза Оксана Береза розповіла ZAXID.NET, що 90% могил на цьому цвинтарі належали греко-католикам, тобто українцям. Тепер ці надгробки поглинули хащі. Повністю все упорядкувати там мають впродовж двох років.

«Цікаво було знайти прізвища, носії яких досі живуть у Белзькій громаді. Українські прізвища на надгробках написані латинкою, деякі кирилицею. Там навіть знайшли могилу, де поховані чотири греко-католицькі священники. На ній були меморіальні таблиці, зараз вони знищені, але збереглася статуя», – розповідає Оксана Береза.

Надгробок кирилицею (фото волонтерки RCM Ulhówek)

Надгробки виконані майстрами давнього українського осередку каменярства, який існував у Старому Брусні з XVI ст. Зараз Брусна – ні села, ні каменярського осередку – не існує. Польське товариство «Магурич», яке займається впорядкуванням українських кладовищ на території Польщі, теж взяло участь у суботній толоці.

«Нам вдалося скласти уявлення про стан надгробків, один з них був частково очищений, а один встановлений на місце для подальшої роботи. Перший – це вражаючий неоготичний надгробок кінця 19 століття, який був анонімізований через знищення табличок з написами. Другий – поховання Марії Дмоховської, уродженої Родкевич (1822-1856), найімовірніше, дружини Матвія Дмоховського. Він впродовж 55 років (1844-1899) був парохом в Осердуві, декан Белзького деканату», – повідомило Товариство «Магурич».

Могила Марії Дмоховської на цвинтарі в Осердові (ліворуч) і неоготичний надгробок (праворуч), фото товариства «Магурич»

Співпраця Белза і ґміни Ульхувек існує давно, а укладена угода лише закріпила наміри юридично. Новообраний війт ґміни Ульхувек Маріуш Скорнєвський раніше займався упорядкуванням старих цвинтарів на польській і українській стороні як представник ГО «Робимо, що можемо». На Белзщині вони вже мали спільні толоки та втілювали інші культурні міжкордонні проєкти.

«В нашій громаді є давні поховання поляків, місця спалених сіл. Ми спільно впорядковували могили на українській стороні. А цього року пан Маріуш став війтом ґміни і затвердив наміри співпраці з нами. Це рішення теж їм не далося легко, депутати місцевої ради мають різні погляди. Але ми підписали цю угоду і в суботу спільною групою упорядкували могили в Осердові», – розповідає ZAXID.NET Оксана Береза.

Упорядкування покинутих кладовищ прикордоння грантово підтримує Міністерство культури і національної спадщини Польщі.