Знані польські та чеські художники, студенти і майстри-гутники збираються на пленері «e-Glass» вже з десяток років. Проводять його у серпні. Трохи більше тижня творять у трьох гутах, що в горах Польщі та Чехії. В Лісовій гуті в Шклярській Порембі, гуті кришталю в Пеховицях, в Якушицях, а також у Десні в Чехії. Щоправда, цьогоріч у львівському Музеї скла експонували доробки з минулорічного пленеру.
«Я зробила асиметричні скляночки. Вони нібито створені на таку імпрезу, яка в нас називається «пупкова». То коли народжується дитина і пізніше гості випивають-частуються. Це такі святкування!», – розповіла учасниця пленеру з Польщі Катерина Піліц.
А польський митець Маріуш Лабінскі, до прикладу, собі жартував. Поєднуючи пресування скла та його дуття, а саме гальбу і пляшку, створив роботу під назвою «Пий молоко».
«Чехи, як побачили цей мій кухлик, то казали: «О, дуже добре! То щоб діти вже від малого могли пити молоко... Ой, ні! Щоб могли пити пиво!», – жартує митець Маріуш Лабінскі.
Митці розповідають: скло на землях Карконоського пограниччя виготовляли упродовж сотень років. Проте на пленери тепер запрошують не лише гутників, а й студентів Вроцлавської академії мистецтв, графіків і скульпторів.
«То гути, які працюють 24 години на добу. Влітку, восени, взимку, навесні. Вони всі одна біля одної. Нижня Сілезія була дуже важливим гутним регіоном у час раннього Середньовіччя. А пізніше, в період від XVII-XVIII ст., ці гути конкурували навіть із венеційськими», – розповів директор Осередку культури і мистецтва у Вроцлаві Ігор Вуйцік.
«Наступного року ми домовилися про організацію у нас такої ж виставки у жовтні, під час Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові, який будемо організовувати. Тільки з роботами, які були виконані на цьогорічному пленері у Польщі», – додав директор Музею скла Михайло Бокотей.
Триватиме цьогорічна виставка до 6 грудня.