Міський голова Львова 1991-1994 років Василь Шпіцер вважає недоцільним спорудження у Львові пам’ятника польським вченим, розстріляним 1941 року на Вулецьких пагорбах, оскільки з його слів, ці вчені співпрацювали з більшовиками.
Про це Василь Шпіцер заявив 4 квітня у Львові під час урочистостей з нагоди 21-ї річниці підняття синьо-жовтого прапора на міській Ратуші.
«У Львові планують звести новий пам’ятник так званій польській професурі. Нехай залишається на совісті нинішньої львівської та української професури палка підтримка цього проекту, але хочу нагадати, що ця польська професура радо йшла на службу до більшовицької влади, не дивлячись на те, що більшовики разом з нацистами знищили їхню рідну батьківщину – Польщу – як державу», – заявив Василь Щпіцер.
Він наголосив, що коли у грудні 1939 року обговорювався проект створення Львівського державного українського університету, саме «за наполягання польської професури», з назви забрали слово «український».
«Цей факт свідчить не лише про те, що польська професура була близька до окупаційної більшовицької влади і вважала за необхідне радитися з нею, а не українськими професорами, але й зневажала все українське», – сказав Василь Шпіцер.
Він також зауважив: «Чому німці, які увійшли 1941 року у Львів, найперше заарештували і негайно розстріляли професорів-поляків, адже Польщі як держави тоді вже не було, і польські професори не становили для них загрози. До того ж у них (німців) були справжні політичні вороги – українські націоналісти, які 1941 року самовільно проголосили акт відновлення української держава. Їх нацисти почали арештовувати пізніше. Мабуть, знали німці щось таке, про що наші вчені воліли б не говорити».
Натомість, Василь Шпіцер наголосив, що у Львові бракує грошей на закінчення пам’ятника провідникові ОУН Степану Бандері. Також, зі слів екс-мера, у Львові досі немає пам’ятника українцям, що потерпіли від нацистів, жертвам польських репресій, пам’ятника Антоничу, письменнику Петрові Франку, студентам-борцям за волю України, Мазепі, Сагайдачному, замордованим НКВДистами священикам УГКЦ тощо.
Як інформував ZAXID.NET , 4 квітня у Львові з нагоди 21-ї річниці підняття синьо-жовтого прапора на щоглі Ратуші відбулась урочистості. Вони розпочались святковою сесією Львівської міської ради за участі депутатів різних скликань, почесних львів’ян, представників влади, міського голови Львова Андрія Садового і міського голови 1991-1994 років Василя Шпіцера.
Нагадаємо, 3 квітня 1990 року на Ратуші депутати першого демократичного скликання Львівської міської ради Стефанія Шабатура, Євген Шморгун та Зеновій Саляк підняли синьо-жовтий прапор.
Зазначимо, 29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету «Львівська політехніка» на спорудження пам’ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах. Також 4 березня 2011 року виконавчий комітет Львівської міської ради погодив містобудівне обґрунтування і умови спорудження національним університетом «Львівська політехніка» пам’ятник а вченим міста Львова, розстріляним нацистами 1941 року на Вулецьких пагорбах. Погоджено також інфраструктуру для його обслуговування і благоустрою парку «Студентський» на вул. Академічній-Сазарова-Відкритій-Лукаша-Карпинця.