Напередодні Воскресіння Христового невідомі особи вчинили акт вандалізму щодо дуже скромного за формою увічнення місця загибелі поранених і хворих вояків УПА та медичного персоналу в упівському підземному шпиталі у лісовому гірському масиві Хрещата у Бескидах, що у Польщі, на межі між Східною Лемківщиною та Західною Бойківщиною. Про це ZAXID.NET повідомив голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа.
За словами Володимира Середи, цей акт вандалізму - це наруга над пам’яттю хворих, поранених українських повстанців і медиків, тож не має жодного виправдання. Він висловив сподівання, що ця прикра новина знайде адекватну оцінку не тільки у середовищі депортованих українців, а в цілому у нашому суспільстві.
Голова об’єднання депортованих українців "Закерзоння" розповів, що минулого року, коли серед частини польського населення почалося нагнітання антиукраїнської істерії, під приводом якої використано 65-річчя подій на Волині, секретар Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Республіки Польща Анжей Пшевознік та Європосол Анжей Запаловський звернулися до керівництва Підкарпатського воєводства провести інвентаризацію українських увічнень на території воєводства, конкретно вказуючи передусім увічнення - обеліск на горі Хрещата. У зверненнях зазначалося: якщо увічнення здійснені без відповідних погоджень - провести їх демонтаж.
Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" у заяві від 6 грудня 2008 року чітко заявляло, що викарбувані на цьому хресті слова не ображають нічиїх інтересів і, відповідно, ніяких підстав для руйнування місць пам’яті немає. Члени об’єднання "Закерзоння" звернулися до всіх, від кого у Польщі залежать відповідні дозволи, погодження, опінії, не чинити відвертого чи прихованого опору при спорудженні українських увічнень, а навпаки, у межах чинного законодавства сприяти ініціаторам цих благородних намірів.
З приводу нагнітання пристрастей довкола увічнень на Хрещатій до Анжея Пшевозніка звернувся голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, а до Підкарпатського воєводи Мирослава Карапити написав звернення голова Львівської ОДА Микола Кміть.
На Львівщині, Тернопільщині, Волині досить багато прикладів, коли польські увічнення встановлені без усіх погоджень, дозволів, а інколи і всупереч ним. "Я розумію, що кожна зі сторін має дотримуватися чинного законодавства. Але якщо у випадку Хрещатої було не дотримано вимог, якщо вони там необхідні були, то самоволя і вандалізм у цивілізованій державі тим не менше не допустимі. А те, що сталося на Хрещатій - це прикрий симптом відомої, на жаль, українцям хвороби, яка називається українофобією, або україно ненависництвом", - зазначив Володимир Середа.
23 січня 1947 року у підземному шпиталі УПА, що у лісовому гірському масиві Хрещата у Бескидах, щоб не здатися супротивнику, загинули всі, хто перебував у ньому - і поранені, і хворі, і медичний персонал. За різними оцінками, різна кількість загиблих осіб - від семи до 20. Сам підземний шпиталь - надзвичайно унікальний об’єкт, який діяв протягом 1945-1946 років. У ньому були приміщення для лікування, для перебування хворих і поранених, було налагоджене водопостачання і водовідведення, відповідна вентиляція.
Побратими загиблих 2006 року у глухому безлюдному масиві, де в навколишній місцевості на відстані 5-6 км не має жодної людської оселі, встановили бетонний обеліск у вигляді хреста із стилізованим тризубом і двомовним текстом, який не ображав нічиїх ні національних, ні релігійних інтересів:
"Тут, на горі Хрищатій, спочивають вояки УПА, полягли 23.01.1947 р. в бою з відділом ПВ в обороні підпільної лікарні. Вічна пам’ять. Друзі по зброї. Хрещата. 2006 р." і відповідно текст полськьою мовою.
Поруч було встановлено 7 маленьких безтекстових хрестів.