Після візиту президента Польщі Кароля Навроцького до села Радруж у Підкарпатському воєводстві українські історики звернули увагу на стан старого українського цвинтаря біля греко-католицької церкви святої Параскеви. Водночас з'ясувалося, що частину кладовища вже відреставрували, тоді як інша його частина досі залишається занедбаною.
11 липня Кароль Навроцький взяв участь у заходах до роковин Волинської трагедії. Як пише Польське радіо, президент поклав квіти до пам'ятника жертвам на цвинтарі у Радружі і засудив ОУН та УПА.
Після урочистостей у соцмережах почали поширювати фотографії старого українського цвинтаря із поваленими хрестами та надгробками. Однак у Радружі розташовані два цвинтарі – новіший біля церкви та старіший за церквою. Саме на старому цвинтарі збереглися повалені українські хрести, фотографії яких поширили після візиту польського президента. При цьому частину кладовища біля церкви вже відреставрували, тоді як роботи на старішій частині ще не завершені.
Польський історик Пьотр Зубовський під дописом українського історика Володимира Вʼятровича зазначив, що реставраційні роботи над українськими нагробками проводить Музей пограниччя в Любачеві з 2016 року. У Радружі близько 500 надгробків, з яких наразі реставрували 300 надгробків, а ще 43 будуть відреставровані цього року.
Автор фотографій польський активіст та бізнесмент Томаш Бартецький у коментарях у фесйбуці уточнив, що під час візиту Кароль Навроцький поклав три вінки на трьох різних похованнях. Один – на новій частині цвинтаря, ще два – на старій, за церквою. Один із вінків президент залишив на польській могилі, розташованій приблизно за 15 метрів від зруйнованої могили вояків УПА, інший – у віддаленій частині старого кладовища, куди, за словами фотографа, важко дістатися, не наступаючи на повалені хрести давніх українських поховань.
Як повідомляє «Україна Інкогніта», до Другої світової війни Радруж був українським селом: із 2590 мешканців 2420 були українцями. Після повоєнних депортацій українського населення там не залишилося, а старий цвинтар біля греко-католицької церкви святої Параскеви є одним із небагатьох свідчень української історії села.