В українській та польській пресі знову піднімається питання про повернення майна, яке належало полякам до Другої світової війни. Юридичною мовою це називається «реституція». Таку ініціативу час від часу озвучує польська організація «Реституція Кресів». Цю тему також радо підхопили декотрі польські сенатори і, звичайно ж, російські ЗМІ.
У 1944 році радянська влада разом із польськими комуністами вирішили встановити кордон, так звану «лінію Керзона». З території Польщі депортували українців, а з України поляків. У Львові на вулиці Гіпсовій, є кілька десятків вілл, які будували поляки. У них вони мешкали ще до середини 1947 року. Після примусового виселення їхні порожні квартири зайняли працівники НКВС, а вже за незалежності ― звичайні українці.
В одній з таких вілл під назвою «Евуся» мешкає Юрій Зірченко. Тут колишній геолог оселився на початку 90-х. Тепер польський маєток ділить чотири сім’ї. Ці оселі колись їм надала держава, а тепер це приватне майно. Тож про жодне повернення ніхто не хоче й чути.
«То вони спочатку волинські проблеми піднімали, і бачать що заспокоїлися ну от давай ще щось найдемо. Ну найшли нерухомість, поляки жили, ну а українці що не жили? На Лемківщині, Надсянні, Холмщині ― там що не залишилася нерухомість?», ― розповів мешканець вул. Гіпсової, 12 Юрій Зірченко.
На Гіпсовій заяви про реституцію вважають черговим політичним розхитуванням і серйозно не сприймають. А ось історики бачать лазівку, за яку можуть зачепитися поляки. Мовляв, у 1944-му Угоду про обмін населенням і компенсацію втраченого майна підписували представники польського комуністичного уряду і Української радянської Республіки, а не представники Кремля.
«Тоді переговори вели не представники Кремля, а в Люблін поїхав Нікіта Хрущов, який очолював уряд і Центральний Комітет України. І Кремль тоді, по суті, підставив», ― зазначив історик Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Юрій Шаповал.
Тобто якби угоду підписував Сталін, то всі претензії по відшкодуванню були б до Москви, а не навпаки. Але Україна не є правонаступницею Союзу, опонують Шаповалу представники з СБУ.
«Хрущов не виступав від імені незалежної української держави, він виступав від імені Радянського союзу так чи інакше. Те що він робив, не могло відбутись без санкції з Москви», ― розповів директор державного архіву СБУ Андрій Когут.
Організація «Реституція Кресів» також апелює до того, що Україна начебто невдовзі стане членом ЄС і через це пробують висувати майнові претензії.
«Якщо ми говоримо про дію міжнародних угод і якщо обидві сторони визнають чинність цієї угоди, то будь-який вступ в асоціацію не можу ревізувати зобов’язання держав за цією угодою», ― розповідає юрист Дмитро Гудима.
Тим більше, що Польща вже частково виконала свої зобов’язання і виплачує компенсації своїм співвітчизникам, які були переселені. Тож заяви організації «Реституція Кресів», яка начебто об'єднує спадкоємців поляків, котрі втратили тут своє майно, має на меті аж ніяк не відновлення справедливості.
«Це ініціатива не держави, а якоїсь маргінальної групи, що хоче створити проблему. Я знаю, що там є людина, яка просто думає не у польських категоріях», ― зазначив посол Польщі в Україні Ян Пєкло.
Людину, яку згадував Ян Пєкло, ― Конрад Ренкас, його дуже люблять російські ЗМІ. Бо робить він не лише антиукраїнські, а часто і антипольські заяви. До того ж посол розуміє, що аналогічні претензії зможуть пред'явити і українці. Бо з Польщі у той же ж час переселили понад півмільйона українців. І ще близько 200 тисяч під час операції «Вісла» з етнічних українських земель на землі, котрі відійшли полякам від німців.