Помер український дисидент із Закарпаття Юрій Бадзьо

Смерть політв’язня Юрія Бадзя, який за радянської влади пробув в ув’язненні дев’ять років, настала 1 вересня внаслідок тривалої хвороби

20:54, 1 вересня 2018

В суботу, 1 вересня, в Києві після тривалої недуги у віці 82 років помер Юрій Бадзьо – український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років, колишній політв’язень.

Юрій Бадзьо Народився 25 квітня 1936 року в селі Копинівці, Мукачівського району Закарпатської області в багатодітній селянській родині. В 1958 році закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету.

За своє життя працював учителем, директором школи, був молодшим науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. Однак кандидатську дисертацію «Критерій правди в оцінці літературно-художнього твору» не захистив через переслідування, пише «Радіо Свобода».

1961–1964 роки – член Ради першого в Україні неформального об'єднання національно-демократичного напряму – Київського клубу творчої молоді. За участь у шевченківських вечорах та акції протесту проти політичних арештів під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у серпні 1965-го його звільнили з роботи.

У 1972–1979 роках підготував працю «Право жити» про колоніальне становище України, рукопис якої (1400 сторінок) був викрадений з квартири. Його звинуватили в антирадянській пропаганді й засудили 12 грудня 1979 року на 7 років ув'язнення, яке відбував у таборі у Мордовії. Через те, що відмовився писати клопотання про звільнення, вийшов на волю лише 9 грудня 1988 року.

1989–1990 роки – працював завідувачем відділу Товариства української мови імені Тараса Шевченка, 1990–1992 роки – голова Національної ради Демократичної партії України. Із червня 1993-го працював науковим редактором в Інституті філософії НАН України. Член Спілки письменників України з 1996-го.