9 грудня на 89-му році життя померла колишня політв’язень та член ОУН Ярослава Заневчик (Менкуш). Про це ZAXID.NET стало відомо з власних джерел.
Похорон Ярослави Заневчик відбудеться завтра, 11 грудня.
Ярослава Заневчик (Менкуш) народилася 16 лютого 1923 року у Пустомитах Львівського воєводства (тепер Пустомитівський район Львівської області). Навчалась у «Рідній школі» у Львові і в промисловій приватній школі «Труд». У 1943 р. стала членом ОУН, організувала жіночу мережу ОУН в Городоцькому районі. У 1944 р. одружилася з партизаном УПА Іваном Білим (загинув 1944 р.). Переховувалась три роки у Львові. 25 серпня 1965 р. заарештована за поширення самвидаву (заборонені в СРСР листівки, брошури, книжки й періодичні видання). Засуджена Львівським обласним судом у березні 1966 р. за «антирадянську агітація і пропаганду» на 2, 5 роки позбавлення волі. Звільнена у 1967 р. Одружилася вдруге. Повернулася до Львова, була членом управи Ліги Українських жінок.
Спогади Ярослави Заневчик
Ярослава Заневчик згадувала в інтерв’ю музею «Територія терору» про свій арешт: «Вони мене привели до хати,знайшли машинку друкарську і то, що було там надруковане. Мене арештували, і Івана Геля арештували, і Гориня арештували. Вони вже мали все підготовлене. Тоді по цілій Україні були арешти. В Луцьку був арештований Мороз Валентин, в Тернополі були арештовані Русин, в Києві також були арештовані. Найбільше було у Львові: Осадчий, Масютко Михайло, Михайло Горинь, Богдан Горинь… ті всі, які були в тому процесі. І в березні місяці був процес. Був обласний суд. Приїздила Ліна Костенко з Києва, Світличний – кидали квіти на машину, як нас везли на суд. Я на лаві підсудних з Гелем Іваном була. Прокурор каже: «Она в прошлом бандітка. Єйо муж бандіт і она бандітка». Я мала виховання патріотичне і я кажу: «Я ніколи не була бандиткою. Мене виховували, щоби любити Україну і працювати для неї». Я так випалила. Може, я не так кажу, але взагалі я була задоволена, що я так сказала. Вони мені тоді дали 2,5 роки суворого режиму».