Кілька тижнів тому Роман Кісляк на своїй сторінці у Facebook написав: «Давайте поміняєтеся зі мною життям, або допоможіть заробляти». Його пост сколихнув, без перебільшення, всю Україну. За тиждень чоловік одержав сотні дзвінків від охочих скористатися його послугами.
Роман – переселенець з Донецька. У рідному місті чоловік від початку Революції гідності організовував молодь. А потім з батьком поїхав допомагати на Майдан. Коли на Донбас прийшла війна – Роман не втік. Він з-під обстрілів виносив лежачих хворих і самотужки машиною вивозив у безпечне місце.
Торік у квітні під час однієї з таких рятувальних місій він потрапив у полон до бойовиків. Вони його били і випитували, що робить на підвладній їм території.
«Навіщо ти сюди приїхав? А воно тобі потрібно? - питали його. Розпитували і про віру, але він мовчав», – згадує ті події батько Романа Петро.
Його відпустили, а потім розшукували по всьому Донецьку, бо хотіли звинуватити, що він працював українським цивільним корегувальником. Роман втік і приїхав до Львова. Поселився в чоловічому греко-католицькому монастирі. Монахи настільки були добрими до нього, що, дізнавшись, що він має водійські права, купили йому машину. І він почав таксувати. Хоча мати Романа Єлена була проти.
«Я була проти. Я казала: у тебе ДЦП, краще старайся ходити рівно, виробляй мову, вчися, тільки не сідай за кермо. Я навіть боялася сідати до нього в машину», – розповіла пані Єлена.
Навчився їздити на авто Роман ще у 15 років. Дуже хотів цього, і батько його частенько пускав за кермо. А от на права складав 3 роки. І не тому, що не вмів керувати, а тому що жоден невролог у Донецьку не хотів йому дати шанс і взяти на себе відповідальність. Адже при його захворюванні таке не передбачено. Однак він із своєю професією справляється. Тепер уже у Львові.
На замовлення виїжджає щодня. З містом знайомиться через навігатор. Спершу було дуже мало клієнтів. Але повідомлення в соціальній мережі зробило свою справу. І тепер телефон Роми не замовкає. Чоловік навіть возив клієнтів до Словаччини. Проте тарифів у нього немає.
«Він позавчора приїхав вночі… і привіз 20 грн. Я йому кажу: Ромчику, а що то за такий нічний заробіток? А він мені: мамо, в них було багато дітей і я не міг в них багато взяти. Вистачить і 20», – зізнається мама Романа Єлена.
А Роман на все відповідає просто: «У мене своє філософське кредо: є певний баланс, якщо я в когось не взяв, то інша людина мені віддасть – я свого не загублю ніколи».
Втім, ця сім'я таки потребує грошей, хоч і працюють всі – і батько Романа Петро, і час від часу мама. Батьки кажуть, що чекають дня, коли повернуться до Донецька. А от Роман запевняє, що закохався у Львів і житиме тут.
Телефон Романа (097) 545-54-06.