"Народна допомога - Львів" підбила підсумки вуличної соціальної роботи за період від червня до жовтня 2008 року. Соціальні працівники під час вуличного патрулювання, яке відбулося 57 разів, охопили всі райони Львова, провели анкетування бездомних, під час якого виявлено, що більшість бездомних - чоловіки (70,5 %), жінки (29,5%). Більшість опитаних - віком 18-29 років (7.5%), від 30 до 49 років (54.5%), тобто найбільш працездатного віку. Бездомні віком від 50 років і старше становлять 38%.
Щодо освіти, то більшість опитаних має середню спеціальну (39%) або середню (28%). Вищу освіту має 17.5% опитаних.
Сімейний стан. При дослідженні сімейного стану було виявлено, що більшість бездомних розлучені (56%) або неодружені (19%), одружені (15%), 9% є вдовами або вдівцями, і незначна частина респондентів проживає у громадському шлюбі.
Головною проблемою, яка хвилює бездомних, є житло - таку відповідь дали 57,5% опитаних. На другому місці - поганий стан здоров’я (29%), потім - відновлення втрачених документів (16%). Серед інших відповідей також були зазначені проблеми пошуку роботи та їжі, алкогольна залежність, фінансове становище.
Серед причин існування бездомності у Львові більшість респондентів назвали погану роботу органів міської влади (47%), алкоголізм і наркоманію (42%), певні риси характеру бездомних (18.5%). Також були висловлені думки щодо відсутності у бездомних бажання працювати. Наявності психічних хвороб та бездомності як результату квартирних махінацій.
На запитання "Чи існує загроза для мешканців міста з боку бездомних" 71% опитаних бездомних та безпритульних стверджують, що вони не є загрозою для мешканців міста. 29% - вважають, що так, аргументуючи (антисанітарія, розповсюдження інфекцій, дрібні крадіжки).
Майже половина опитаних втратили житло через негаразди в сім’ї, махінації родичів, розлучення (46%). Через квартирні махінації з боку сторонніх людей втратило житло 9% респондентів, а біля 12.5% втратили житло в результаті засудження до позбавлення волі та відбування покарання. Певна частина респондентів (11.5%) має житло в іншому місті чи селі або з іншої країни, але не повертається з певних причин (втратили зв’язок з родиною, відсутня робота тощо). Варто відмітити, що зовсім незначна частина (4%) втратила житло через проблеми із залежністю ("пропили житло"). Алкогольна залежність частіше супроводжує бездомність та заважає поверненню вже бездомної людини в суспільство, ніж є її причиною.
29,5% відповіли, що бездомним взагалі ніхто не допомагає, 40,5% стверджують, що допомагають релігійні громади. ("Посол+", Церква "Осанна", "Церква баптистів-євангелістів", "Посольство Боже"). 36,5% - громадські організації ("Оселя" та осередок "Оселі"). 9% опитаних вважають, що допомагають окремі громадяни, 5,5% - державні структури, 1,5 % - приватні структури.
68.5% опитаних бездомних нікуди не зверталося за допомогою, тому що не знають, до кого потрібно звертатися, або просто не вірять, що їм допоможуть. Загалом 31,5% зверталися за допомогою: з них 9% - "Оселя"; 7% - міська рада; 5% - міліція; 5% - церква; 2,5% - лікарня.
На проживання більшість безпритульних заробляє за допомогою збору вторинних ресурсів (52 %). Серед інших джерел заробітку респонденти назвали будівництво, вантажні роботи, які складають 27%, жебракування - 10,5%, пенсія - 11%.
Щоденний заробіток 64% бездомних складає від 5 до 20 грн.