Попри урядові обіцянки, учасник Революції Гідності зі Сколе не отримав жодних кредитних пільг

16:48, 1 грудня 2014

29-річний Віктор Федорчук зі Сколе Львівської області три місяці відстоював інтереси Майдану. Хлопець приїхав до Києва 1 грудня і відразу потрапив в епіцентр подій. Про те, що він потрібний Революції, молодий чоловік зрозумів, коли дізнався про нічне побиття студентів. Відтоді він оселився у наметах Майдану. 

Віктор Федорчук розповів кореспонденту 24-го каналу, що умови проживання були важкими: вночі було нестерпно холодно, тому ані каремати, спальники чи опалення не допомагало. 

«Я за ці три місяці фактично не спав. Спершу через нестерпний холод, а пізніше через страх. З 1 до 5 ранку ми завжди перебували у тривозі. Ми боялися, що нас застануть зненацька, і тому навіть із кордоном самооборони я не міг спати», - розповів Віктор.

У рідному Сколе хлопець зараз працює електрозварювальником у національному заповіднику Сколівські бескиди. Ледве зводить кінці з кінцями, адже напередодні Євромайдану взяв кредит, аби перекрити стареньку хату, у якій мешкає з бабусею. Через те, що він три місяці був учасником революції та ще кілька місяців присвятив лікуванню, за кредит платити не міг. Окрім того, пізніше уряд обіцяв таким, як він, «пільги». Втім, на приватні банки обіцянки держави не діють.

«Прийшов у відділення банку. Тоді уряд обіцяв, що майданівцям відсотки за кредит скасують, треба буде платити тільки тіло кредиту. Я приніс усі документи, які підтверджували, що я був на Майдані і що отримав поранення, але у банку мені сказали, що це замало доказів», - поскаржився учасник Майдану.

Віктор поїхав з Києва наприкінці лютого. 20 лютого під час ранішніх протистоянь із «Беркутом» він отримав травми і контузію. Чоловіка забрали до лікарні у Білу Церкву, а пізніше відвезли машиною до рідного Сколе. 

У розмові чоловік зізнається, що йому після Революції стало гірше жити, але він все одно не втрачає надії, що згодом жертви, на які він пішов, не будуть даремні. Хлопець ні на мить не шкодує про те, що поїхав до Києва.

«Ні крапельки, ні трошки не шкодую! Якби треба було ще їхати, хоча я здоров'я не маю, я би вже поїхав», - наголосив Віктор.

Єдине, на що відверто нарікає Віктор, так це на цілковиту байдужість оновленої влади.