Інформаційна і позиційна війна між угрупуванням Порошенка і Яценюка перестала вже цікавити громадян України, бо стало зрозуміло, що одне і друге угрупування намагається перебрати на себе диктаторську владу.
Українці не можуть зрозуміти, чому ростуть платежі на комунальні послуги в той час, коли ціни на енергоносії різко знижуються. Разом з тим, також набридли постійні заяви про те, що ми ведемо війну, паралельно називаючи її якоюсь операцією.
Складається таке враження, що влада вже не цікавиться благополуччям громадян, а намагається довести - чиє угрупування має більше влади і хто має право захопити більше прибуткових об’єктів. Ті, які є зараз при найвищій владі, намагаються створити диктатуру, але двох диктаторів не буває і взагалі - створення диктатури в Україні є неможливим. Ми завжди були вільним народом і обирали самі собі владу.
Вони чомусь забули про історію тих гетьманів, які намагалися зрадити Україну або її грабувати. На жаль, вони цього не розуміють, тому їхні намагання перебрати повністю абсолютну владу закінчиться тим, що одне і друге угрупування стане владою в екзилі.
Очевидно, що їхні статки за кордоном дозволять їм почувати себе добре. Українці вже не раз були свідками таких процесів. Уряди Скоропадського, Петлюри, які не могли знайти між собою порозуміння, ставали звичайними емігрантами.
На цей раз ми маємо, правда, дещо іншу ситуацію. До влади добралися звичайні торгаші і грабіжники. Тому український бізнес не вірить їм і поступово перебирається в інші крани. Публічні заяви лідерів країни в українців викликають сміх, а ті мільйони, які вони тратять на інформаційну війну між собою вже викликають роздратування і ніяк не сприймаються українцями, хоча саме на позицію і думку виборців (як вони нас називають) розраховане їхнє протистояння: хто з них більше святий.
Очевидно, що після кожної революції має прийти диктатура, але це не ті люди, які здатні її очолити, бо люди з натурою бариг не можуть стати диктаторами. Тому їхня доля Порошенка і Яценюка практично вже вирішена: житимуть з родинами за кордоном і розказуватимуть, яку вони хотіли побудувати країну, а їхнє оточення буде їх ганьбити, щоб врятувати власні інтереси і власне життя.
Вони ще мають шанс: зупинити інформаційну війну і реально, жертовно, без показухи, почати піднімати соціальну захищеність громадян, зменшити податки і створити повне сприяння підприємництву. Але чомусь думається, що це не про них і вони цього не зроблять, бо вони вихованці системи Кучми-Януковича.
Прихід до влади жертовних щирих українців ще є можливий. Надія є…