Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про судоустрій і статус суддів», завданням якого є імплементація оновлених конституційних засад здійснення правосуддя для забезпечення незалежності та деполітизації судової влади, посилення її відповідальності перед суспільством, запровадження нових засад формування суддівського корпусу, посилення ролі громадськості щодо контролю за доброчесністю та етичністю представників суддівського корпусу й оптимізація системи судоустрою.
Як повідомила у середу, 13 липня, прес-служба президента, закон вдосконалює процедуру кваліфікаційного оцінювання всіх суддів, розпочату відповідно до закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Зокрема, оцінювання проводитиметься за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності буде проводитись з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Закон також передбачає перехід до триланкової судової системи та утворення протягом шести місяців з моменту набуття ним чинності нового Верховного Суду, у складі якого діятимуть Велика Палата, функцією якої є уніфікація судової практики та вирішення юрисдикційних спорів, та чотири касаційні суди, функцією яких є розгляд справ в касаційному порядку.
У розвиток конституційних змін в частині правосуддя закон про судоустрій встановлює кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду судді. Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, володіє державною мовою та відповідає встановленим критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики. Судді призначатимуться виключно за результатами публічного конкурсу та кваліфікаційного оцінювання як його складової. В конкурсі на посаду судді Верховного суду матимуть право брати участь як чиннні судді, так і кандидати з не менш ніж 10-річним стажем наукової роботи у сфері права або адвокатської діяльності.
Законом «Про судоустрій і статус суддів» закріплена і нова підстава для звільнення судді з посади – непідтвердження легальності джерел походження доходів та майна. Закон містить низку нових механізмів для запобігання корупції в судовій системі: повний моніторинг способу життя судді, обов'язок подання Декларацій доброчесності та родинних зв'язків тощо. Передбачено створення при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Громадської ради доброчесності, яка сприятиме ВККС у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Закон запроваджує нові підходи до розподілу повноважень між органами суддівського врядування. Дисциплінарні повноваження щодо суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія суддів зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів тощо. Такий підхід повністю відповідає європейським стандартам та неодноразового рекомендувався Венеціанською комісією.
«Закон “Про судоустрій і статус суддів” є логічним продовженням змін до Конституції України щодо правосуддя та вводитиметься в дію одночасно з ними, наприкінці вересня цього року. До цього часу повинен бути прийнятий також Закон “Про Вищу раду правосуддя”, робота над яким на теперішній момент триває. Також необхідно завершити роботу над новим процесуальним законодавством і забезпечити, щоб Верховний Суд із новою структурою і новим складом запрацював у першому кварталі 2017 року», – зазначив координатор Ради з питань судової реформи, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов.
Нагадаємо, 2 червня Верховна Рада ухвалила судову реформу: це, зокрема, новий закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Зміни до Конституції президент підписав 28 червня.