Погожі осінні дні до заморозків – чудовий час для посадки вишень та черешень. Крім того, ці культури потребують регулярної обрізки, починаючи з другого року життя. Ця процедура подовжує молодість та забезпечує високу врожайність культур, допомагає формувати крону і запобігати багатьом захворюванням. Правильно виконана осіння обрізка зміцнює імунітет багаторічників та економить їхні сили для подальшого розвитку. «Дім і сад» розповідає, як правильно садити та обрізати ці дерева восени.
Правила посадки
Вважається, що вишню і черешню краще висаджувати рано навесні – особливо, якщо для області характерна дощова, холодна осінь і морозна зима. В умовах півдня, коли ймовірність осіннього вимерзання саджанців дуже низька, можна робити й осінню посадку – вона гарантує гарну приживлюваність.
Загалом рослини із закритою кореневою системою висаджують з кінця вересня до кінця жовтня. Якщо ж коріння дерев відкрите, час посадки краще планувати з таким розрахунком, щоб до початку перших стабільних заморозків було не менше 3-4 тижнів.
Щоб безпомилково визначити місце для посадки рослини, почитайте характеристики конкретного сорту. Є, звичайно, і загальні правила, на які можна орієнтуватися, але слід пам'ятати, що якість і обсяг майбутнього врожаю буде залежати від того, наскільки умови розвитку рослини відповідають її перевагам.
Обидві культури краще себе почувають на добре освітлених ділянках з південним орієнтуванням і не люблять територію, що продувається холодними вітрами. Північні сорти вишні можуть також рости в умовах часткової затіненості, а черешня, навіть посаджена поруч зі спорудами та парканами, не має потрапляти в тінь. Обидві рослини вимогливі до рівня ґрунтових вод: бажано, щоб вони були якомога далі від поверхні.
Землю рослини люблять з нейтральною кислотністю. Обидві культури краще ростуть на родючих дерново-підзолистих або супіщаних ґрунтах і не приживуться на торфовищах, піщаниках і в заболоченій місцевості. Вологозабезпечення має бути хорошим, але без застою і закисання землі.
Схеми й особливості посадки
Коли ми говоримо про вишню, то уявляємо собі дерево. Так і є, але фахівці виділяють деревоподібні та кущоподібні сорти цієї культури. Кущоподібне деревце відрізняють компактні розміри, суттєва розгалуженість коренів, активне розростання і коротка тривалість життя – всього 10-15 років. Коріння деревоподібної вишні росте не вшир, а вглиб. Вона дає менше порості та живе у 2-3 рази довше кущоподібної.
Між кущовими сортами оптимальною дистанцією вважають 2-2,5 м. Деревоподібним же потрібно більше місця – їх саджають на відстані до 3,5 м один від одного. Саджанці черешні також мають бути розташовані не менше 3-5 м один від одного. Секретом успішної родючості черешні є присутність на одній ділянці декількох сортів, терміни цвітіння котрих збігаються.
Розміри посадкової ями мають відповідати кореневій системі саджанця. Нехай в середньому її глибина становить приблизно 50 см, а діаметр – від 55 до 60 см. Частину ґрунту, витягнутого з ями, змішують в рівних частках з перегноєм, додають у суміш до 1 кг деревної золи та до 1,5 кг річкового піску. Пісок потрібен тільки в тому випадку, коли необхідно зробити землю більш пухкою. Використовують і мінеральні добрива – суперфосфат (50-60 грамів) і сульфат калію (40-50 грамів).
З отриманої суміші на дні ями формують гірку, на якій розміщують саджанець та розправляють його кореневу систему. Пустоти, що залишилися, засипають ґрунтом, ущільнюють його, деревце поливають, після чого мульчують поверхню пристовбурного кола. Як мульчу можна використовувати торф або тирсу.
Коли садите черешню або вишню восени, дотримуйтеся трьох важливих правил:
- Місце, де коріння саджанця переходить в стовбур (кореневу шийку), не можна заглиблювати. Воно має бути на рівні з поверхнею землі.
- Саджанець бажано орієнтувати відносно сторін світу так само, як він ріс у розпліднику. Його південну сторону визначають по корі та довжині пагонів: з південного боку кора темніша, а пагони довші.
- Не забувайте поруч з саджанцем встановити опору, до якої він буде прив’язаний.
Культура, яка росте з опорою, правильно орієнтована і грамотно посаджена, буде рівною і витратить менше сил на адаптацію.
Терміни обрізки
Терміни обрізки залежать від кліматичних особливостей конкретної області. Потрібно дочекатися похолодання і листопада. Дерева втрачають листя тоді, коли сокорух всередині їх стовбурів сповільнюється. Обрізка гілок в цей період буде найменш травматичною, а спили встигнуть затягнутися до зимових морозів. Для роботи вибирають сонячний день, щоб ризик інфікування місць зрізу був мінімальним.
Як обрізати
Перед роботою потрібно приготувати гостро заточені та продезінфіковані інструменти для гілок різної товщини: секатор, сучкоріз і садову пилку. Для виправлення зрізів знадобиться ніж. Леза можна обробити розведеною марганцівкою, спиртом або п’ятивідсотковим розчином залізного купоросу. На зрізи та спили наносять садовий вар.
Основні способи обрізки:
- На бруньку. Використовується при укороченні гілки. Оптимальним вважають кут зрізу 45 градусів. Брунька під ним має бути орієнтована не всередину крони, а назовні.
- На кільце. Застосовується в разі повного видалення гілки.
Обрізка деревоподібної вишні та черешні восени виконується з метою оздоровлення та видалення баласту. Тому її послідовність буде наступною:
- у першу чергу видаляють потенційні джерела хвороб – зламані, засохлі й хворі гілки;
- потім ті, що дублюють, конкурують, загущують і травмують крону;
- потім дзиґи та гілки, орієнтовані вниз;
- в останню чергу вирізують молоду порость, що з’явилася біля коріння або зростає на стовбурі.
Якщо роботи багато, бажано розділити її на кілька років. Молодими пагонами краще займатися навесні.
Кущову вишню восени обрізають не так, як деревоподібну, через різний тип плодоношення цих рослин. У кущової культури не можна видаляти молоді пагони, тому що квіткові бруньки ця рослина утворює саме на однорічних приростах. Обрізані пагони не повинні мати менше 0,5 метра у довжину.
Більше корисних порад – у рубриці «Сад»