В неділю у Греції відбулися чергові позачергові вибори. Прогнозовано лідером перегонів стала ліворадикальна партія СІРІЗА, за яку проголосувало 35,47% відсотка виборців. Партію очолює 41-річний колишній прем’єр-міністр Алексіс Ципрас. І майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що він знову очолить уряд.
Греція ніколи не могла похвалитися стабільною політичною ситуацією, проте останнім часом країну штормить у політичному плані майже безперестанно. Чого вартує вже хоча б той факт, що вибори 20 вересня були п'ятими за останні шість років у країні.
Нагадаємо, що попередні парламентські вибори в Греції відбулися щойно 25 січня цього року. СІРІЗА здобула тоді підтримку 36,34 відсотків виборців, що забезпечило їй 149 з 300 місць у парламенті. Тобто, для самостійного формування уряду партії забракло якихось двох мандатів. Тому СІРІЗА увійшла в коаліцію з Анеле (Незалежні греки), яка проіснувала до 20 серпня 2015 року.
Варто все ж трішки ретельніше з’ясувати, що являє собою ця політична сила. СІРІЗА виникла 2004 року. Її назва – це акронім грецькою мовою, який розшифровується як «Коаліція радикальних лівих». Раніше це й дійсно було об'єднання партій лівосоціалістичної, комуністичної, маоїстської, троцькістської та екологічної спрямованості. Багато хто ще й досі, за традицією, називає СІРІЗА «коаліцією», хоча насправді вона ще 2013 року переформатувалася в повноцінну партію.
Серйозну політичну впливовість СІРІЗА здобула ще 2012 року, впевнено здобувши на парламентських виборах друге місце і ставши головною фракцією опозиції і найпотужнішою силою лівого політичного спектру Греції. Утім випробування владою партії не пішло на користь. Щойно СІРІЗА стала урядовою партією (після виборів 25 січня 2015 року), а її лідер Ципрас – прем’єром, як серед її членів спалахнули бурхливі суперечки. Радикальне крило вимагало дотримуватися попередніх радикальних гасел, з якими партія й прийшла до влади. Помірковане ж крило, усвідомлюючи тепер відповідальність за всю Грецію, вирішило відмовитися від авантюрної ідеї конфлікту з міжнародними кредиторами, припинення реформ й політики ощадності.
Урешті-решт ліворадикали з ліворадикальної політичної сили (ось такий каламбур) створила нову партію «Народна єдність», до якої увійшли 26 депутатів від СІРІЗА, включно зі спікером парламенту Зої Константопулу та екс-міністром Панайотісом Лафазанісом.
Тепер повернемося до результатів актуальних парламентських виборів у Греції. Отже СІРІЗА, як ми вже зазначали, знову перемогла, за неї проголосувало 35,47% виборців, котрі прийшли на дільниці. Зразу ж треба зазначити, що виборча активність була доволі низькою: лише 55% громадян, котрі мають право голосу, скористалося своїм виборчим правом. Наприклад, у січні на дільниці прийшло 63% грецьких виборців.
Таким чином, СІРІЗА забезпечила собі 145 місць у парламенті (з урахуванням бонусу – 50 додаткових мандатів, які віддаються партії-лідерові). Її головний конкурент – правоцентристська партія Нова демократія отримала 28,09% голосів (75 місць). Третє місце посіла ультраправа Золота зоря з 6,99% голосів (18 місць). Коаліційний блок лівоцентристської ПАСОК з Демократичними лівими набрав 6,28% (17 місць), Компартія Греції – 5,55% (15 місць), центристська Потамі – 4,09% (11 місць), Анеле – 3,69% (10 місць).
Алексіс Ципрас уже навіть встиг провести перемовини про створення урядової коаліції знову ж з Анеле. Сумарна кількість мандатів двох партій (155) якраз забезпечує більшість у парламенті. Ципрас пообіцяв створити новий уряд Греції упродовж трьох днів.
Яка ж доля колишнього бунтівного крила партії СІРІЗА, а нині самостійної політичної сили «Народна єдність»? Вона, на радість Ципрасові, не подолала трьохвідсоткового виборчого бар’єру, а отже залишилася за бортом парламентського життя.
Ципрас назвав успіх своєї партії «перемогою народу». Він заявив, що Греції належить пройти нелегкий шлях, і що фінансова криза може бути подолана тільки наполегливою працею. Цей месидж можна розшифрувати лише як обіцянку Ципраса й надалі проводити політику згоди з міжнародними кредиторами. А отже він готовий й надалі проводити реформи, спрямовані на бюджетну ощадливість, приватизацію державних підприємств і фінансову збалансованість. Тепер це йому стане робити значно простіше, бо хоча СІРІЗА й втратила п’ять парламентських мандатів, але, як вже було згадано, позбулася свого радикального крила.
Варто також зазначити, що успіх партії Ципраса вже привітали в Брюсселі й Берліні. Лідери Євросоюзу висловили надію на подальшу співпрацю з новим урядом Греції.