Інтернет-видання ZAXID.NET продовжує проект «Право на дитинство», який передбачає висвітлення проблем опіки над дітьми, які з різних причин втратили батьків. У цьому матеріалі подаємо увазі читачів сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу) і різниця між ними.
Прийнято вважати, що Західна Україна – найбільш релігійний регіон нашої держави, що тут живуть високодуховні люди. Логічно, що ці позитивні риси мешканців регіону мали б накласти свій відбиток зокрема й на справу піклування про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто Західна Україна мала б стати лідером з усиновлення чи взяття у прийомні сім’ї чи під опіку дітей без батьків.
Львівщина хоч не пасе задніх, але взяття на виховання дитину ще не перетворилося на масове явище. І причини тут бувають різні: хтось побоюється, що не знайде спільної мови з чужими дітьми, на когось впливають сусідські плітки, хтось переживає, що не впорається зі суто матеріальними труднощами.
І хоч нині, за словами начальника відділу у справах дітей Львівської міської ради Ростислава Тимківа, у Львові на обліку перебуває 622 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, є родини, організації, які на Львівщині створюють нові форми сімейної опіки для діток, які зараз позбавленні родинного тепла. Так, із 622 згаданих дітей – 488 є під опікою і піклуванням (переважно родичів), 28 – у ДБСТ (дитячих будинках сімейного типу) і в прийомних сім’ях, 106 дітей перебувають у різних закладах (зокрема інтернатах).
Стереотипів і побоювань у цій справі допоможуть позбутися працівники регіональних Центрів соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, де можна дізнатися, які кроки потрібно зробити, аби всиновити (удочерити), взяти під опіку, стати прийомними батьками, створити дитячий будинок сімейного типу, а також вкажуть відмінності між цими формами сімейної опіки.
Як зазначають фахівці у соцслужбі, усиновити чи взяти під опіку, чи в прийомну сім’ю, може кожен охочий, який має велике серце, бажає взяти відповідальність за виховання тої чи іншої дитини та відповідає певним вимогам (про них - нижче). За виховання дітей держава виплачує кошти. Окрім того, після влаштування дитини в будь-яку форму сімейної опіки, новостворену особливу родину не залишають без підтримки психолога чи іншого фахівця соціальної служби. Часто у соцслужбах відбуваються зустрічі таких сімей, де батьки обговорюють різні питання чи допомагають порадою один одному.
«Метою проведення групових зустрічей прийомних батьків є певне навчання, набуття досвіду, прийняття і розуміння себе та інших, розвиток уміння встановлювати партнерські стосунки та здобуття здатності бути гнучким у поведінці. Групи зустрічей проводить психолог або досвідчений соціальний працівник. Ще під час проведення навчання майбутніх усиновлювачів чи прийомних батьків фахівці з різних галузей ознайомлюють з особливостями розвитку та виховання цих дітей: їхні потреби, прихильність, ідентичність та розвиток, попередній досвід життя, особливості поведінки, почуття втрати, явище перерваного розвитку; насилля, рівні соціалізації, методи виховного впливу», - розповіла директор Львівського міського центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді Віра Покотицька.
Усиновлення
Як зазначав ZAXID.NET начальник служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації Володимир Лис, щороку є 100-102 кандидати, які бажають всиновити дитинку. Зазвичай кандидати хочуть всиновити немовлятко, але різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою як 45 років.
Усиновлювачі мають право: приховувати від дитини факт усиновлення та вимагати нерозголошення цієї інформації від осіб, яким стало відомо про неї до чи після досягнення нею повноліття; приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.
За півроку 2011-го у Львові всиновили 23 дітей, трьох із них всиновили іноземні громадяни, решта – українці.
Як розповів ZAXID.NET Ростислав Тимків, 2005 року (відколи відділ у справах дітей займається питаннями дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування) зі Львова всиновили 41 дитину, з них – 10 всиновили іноземці; у 2006 році – 38 дітей (без іноземного всиновлення); у 2007 році – 55 дітей, з них трьох всиновили іноземці; у 2008 році – 36 дітей, з них шістьох – іноземці; у 2009 – 43 осіб, з них п’ятьох – іноземці, у 2010 – 44 осіб, з них п’ятьох – іноземці.
Опіка/піклування
«Дитина, над якою встановлено опіку (піклування), не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що, своєю чергою, передбачає державні пільги для такої категорії дітей. Так, за цими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника, інші соціальні виплати. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить два прожиткові мінімумидля дітей відповідного віку, - зазначив Ростислав Тимків. - Протягом цього року влаштовано під опіку (піклування) 27 дітей. Минулого року - 84 особи, а у 2009 році – 85 молодих людей».
За його словами, у більшості випадків опікунами стають бабусі, дідусі, тітки, дядьки, інші родичі, невеликих відсоток тих, хто бере під опіку дітей, з якими не перебуває у родинних зв’язках.
«Держава працює над створенням альтернативи для згаданих дітей. Мова йде не тільки про опіку у вигляді всиновлення чи життя в інтернаті, а створення інших форм сімейного виховання, зокрема про прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Не важко зрозуміти, що сам факт втрати батьків з різних обставин – це вже проблема і стрес для дитини; тому нехай не в рідній, а в прийомній сім’ї вирости, підготуватися до подальшого самостійного життя – краще, ніж дитина буде перебувати в інтернатному закладі», - сказав Р.Тимків.
Прийомна сім’я
З 2006 року діють засадничо нові механізми фінансування прийомних сімей; вони базуються на принципі «гроші ходять за дитиною»: фінансування дитини, позбавленої батьківської опіки, незалежно від того, в якому закладі або родині вона виховується. На прийомних дітей щомісячно виділяється державна соціальна допомога, що становить два прожиткові мінімуми для дітей відповідного віку. Якщо на дитину виплачується пенсія, аліменти, стипендія тощо, то розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами і загальними виплатами на дитину.
«Хочемо наголосити, щоб люди не боялися створювати прийомні сім’ї, адже це надзвичайно благородна справа. Держава платить за вашу роботу, за те, що ви готові поділитись своєю любов’ю, теплом із прийомною дитиною. Дитина набуває звичаїв і традицій, які притаманні сім’ї, а не інтернату, де все є спільне, по команді, немає нічого особистого. Звісно, щоб створити прийомну сім’ю має бути дуже велике бажання. Соціальний працівник Центру соціальних служб від початку створення такої сім’ї стає також членом цієї сім’ї, він постійно працює з сім’єю, підтримує її і вся діяльність спрямована на те, щоб дитині в цій сім’ї був створений соціально-психологічний комфорт. Соціальний працівник допомагає у складних ситуаціях, які виникають чи з навчанням, чи зі здоров’ям, чи психологічні», - зазначила Віра Покотицька.
«У разі створення прийомної сім’ї прийомні діти не можуть претендувати на житлову площу прийомних батьків. Прийомні діти виховуються в такій сім’ї до досягнення 18-річного віку. А в разі продовження навчання в професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів», - зазначив Ростислав Тимків.
Фінансові виплати при функціонуванні прийомної сім’ї
Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткові мінімуми (на сьогодні пожитковий мінімум 911грн). Окрім того, одному з прийомних батьків виплачується щомісячне грошове забезпечення розміром 35%прожиткового мінімуму на кожну дитину.
Як розповіла Віра Покотицька, є певні вимоги для кандидатів у прийомні батьки: матеріальне забезпечення (з розрахунку на останні 6 місяців зарплатня на кожного з членів сім’ї має бути не менше, ніж прожитковий мінімум), щоб питання створення прийомної сім’ї не було питанням заробітчанства; має бути відповідна житлова площа, має бути відносно здорова сім’я (не інваліди 1 чи 2 групи, психічно здорові, без ВІЛ-СНІДУ, без туберкульозу), це люди не судимі, не позбавлені колись батьківських прав. «Якщо кандидати відповідають всім цим вимогам, вони мають пройти навчання для прийомних батьків. Це для того, щоб батьки точно були готові і не повертали дітей. Це навчання проводить Львівський обласний центр соціальних служб для дітей та молоді», - додала вона.
Провідний спеціаліст сектору з сімейних форм виховання відділу у справах дітей Львівської міської ради Орислава Бзовецька повідомила ZAXID.NET: у 2005, 2006, 2008, 2009 роках у Львові створили по дві прийомні сім’ї, 2007 – не створено жодної, у 2010 та 2011 – по одній прийомній сім’ї. На сьогодні у Львові є 8 прийомних сімей, де проживає 11 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; одна прийомна сім’я змінила місто проживання, а ще в одній діти досягли працездатного віку, відтак прийомну сім’ю розформовано.
Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ)
Як роз’яснили у відділі у справах дітей Львівської міськради,прийомна сім’я відрізняється від ДБСТ кількістю дітей. У першому випадку потрібно взяти на виховання від 1 до 4-х дітей, у другому – від 5 до 10 (включаючи рідних).
У ДБСТ створюється багатодітна сім’я, де дітям забезпечують належні умови проживання, оточують любов’ю і турботою. За дітьми-вихованцями зберігаються всі пільги, державні гарантії, передбачені законодавством, належні дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування.
Батькам-вихователям, які створили дитячий будинок сімейного типу, по можливості (влада міста чи району) надають індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством. Це коли влада міста чи району має такі можливості. Трапляється так, що ДБСТ створюють при церкві чи релігійному згромаджені.
Оскільки при створенні будинку сімейного типу мама (за бажанням батько), як правило, залишає роботу для того, щоб доглядати за дітьми, вона (він) отримує статус вихователя і грошове забезпечення, яке не перевищує п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи. Період, протягом якого особа була вихователем у ДБСТ, зараховується до загального трудового стажу.
Як зазначив Ростислав Тимків, у Львові є один будинок сімейного типу.
Окрім відділів у справах дітей міста та області, Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у комісії родини Львівської Архиєпархії УГКЦ діє служба підтримки сімейних форм опіки над дітьми-сиротами, де спеціалісти також готові надати інформацію про усиновлення та прийомні сім'ї родинам, які готові взяти на виховання дітей.
Довідка ZAXID.NET
Попередні статті, опубліковані на ZAXID.NET у межах проекту «Право на дитинство»: Позбавлені сім’ї, Право на дитинство. Малюки, Життя без Дня Матері, Галина Католик: Багато дітей із сиротинців потрапляють в антисоціальні угрупування, Вихованці школи-інтернату на порозі літа.